Розумні оселі, на перший погляд, здаються звичайними будинками, доповненими функціями дистанційного керування освітленням, розетками та термостатами. Однак, ці додаткові можливості можуть ускладнити процес управління. Розуміння принципів їх роботи допоможе вам створити більш ефективний та зручний розумний дім.
Раніше ми вже розглядали, що таке розумний дім, і навіть ділилися порадами щодо вибору голосових помічників, таких як Alexa і Google Assistant, а також розповідали про створення бюджетної розумної оселі. Проте, якщо ви тільки починаєте свій шлях у створенні розумного дому або бажаєте оновити вже існуючий, важливо розуміти, як функціонує ця система. Адже в основі розумних домівок лежать радіосигнали та “мозки”, що керують процесами.
Як ваші розумні пристрої використовують радіо?
Усі пристрої, які складають ваш розумний дім, мають спільну рису – наявність радіомодуля. Незалежно від протоколу зв’язку – Wi-Fi, Zigbee, Z-wave чи Bluetooth, саме радіо є ключовою відмінністю між розумними та звичайними пристроями.
Проте, це радіо не наділяє ваші лампи, розетки чи дверні дзвінки інтелектом. Його основна функція – забезпечення зв’язку. Може здаватися, що ваші пристрої безпосередньо взаємодіють з вашим смартфоном або планшетом, але це не завжди так. Навіть у випадку Bluetooth, це лише один з етапів процесу. Більшість розумних пристроїв спілкуються через посередника – “мозок” вашої розумної оселі.
Роль “мозку” у вашому розумному домі
На ілюстрації показано п’ять “мозків”, що забезпечують зв’язок у розумному домі.
Ви, напевно, знаєте, що коли ви звертаєтеся до пристроїв Echo або Google Home, ваш голос передається на сервери Amazon і Google для обробки. Без цього процесу голосові помічники не зможуть розпізнати жодного вашого слова. Фактично, майже всі ваші розумні гаджети працюють за аналогічним принципом. Наприклад, відео з розумного дверного дзвінка спочатку передається на сервери виробника. А коли ви натискаєте кнопку вимкнення в програмі Philips Hue, сигнал проходить від вашого смартфона до Wi-Fi маршрутизатора, а потім до хаба Philips, який вже керує вашими лампами.
Розглядайте сервери та хаби (а іноді і те, й інше) як “мозок” вашого розумного дому. Саме тут відбувається обробка даних, а не в самих гаджетах, програмах або пультах дистанційного керування. Ці сервери та хаби надають додаткові можливості, такі як автоматизація, розпізнавання облич, голосове управління та інші.
Важливо пам’ятати, що у вашому розумному домі може бути не один, а кілька “мозків”. Google Home підключається до серверів Google, лампи Philips Hue – до хаба Philips, а пристрої Lutron – до свого хаба. Деякі виробники створюють пристрої, сумісні з універсальними хабами, такими як SmartThings або Hubitat. Однак, для інтеграції всіх ваших пристроїв, вам може знадобитися залучення серверів та хабів різних компаній. Наприклад, лампи Philips Hue можуть працювати з хабом SmartThings, але при цьому все одно використовуватимуть хаб Philips.
Більше “мозків” – більше пристроїв, складнощів та затримок
Розуміння того, як саме ваш розумний пристрій взаємодіє з іншими компонентами, має важливе значення, адже ефективність розумного дому залежить від їх злагодженої роботи. Наприклад, якщо ви хочете керувати освітленням голосом, але ваші лампи не сумісні з Alexa, то це створює незручності.
Виробники пристроїв це розуміють і намагаються забезпечити максимальну сумісність з різними платформами. Тому, якщо ви вже обрали певний бренд лампочок, то при додаванні датчиків руху, переконайтеся, що вони сумісні з вашими лампами. Важливо звертати увагу не лише на наявність сумісності, а й на спосіб їхньої взаємодії.
Кожен додатковий “мозок” у ланцюжку створює потенційні точки відмови та збільшує ймовірність затримок. Наприклад, ви налаштовуєте сценарій, який вмикає світло у вітальні, коли ви повертаєтесь додому і відчиняєте двері. Якщо ваш розумний замок працює через Wi-Fi, а освітлення – на Z-wave, то інформація про ваше повернення має пройти через замок, маршрутизатор, хмару розумного замка, назад до маршрутизатора, до хаба, а потім до ламп. У процесі, хмара та хаб аналізують дані, щоб прийняти відповідне рішення.
Ці зайві етапи обробки даних можуть викликати затримки. Їхня тривалість залежить від швидкості вашого Інтернету, кількості пристроїв, залучених у процесі, а також продуктивності серверів та хабів. Локальна система управління (наприклад, Z-wave через хаб Hubitat або HomeSeer) майже завжди працюватиме швидше, ніж система, що використовує хмарні сервери. Але відмова від хмарних сервісів може обмежити вибір пристроїв та можливості голосового управління, яке залежить від хмарних серверів.
Окрім можливих затримок, ще однією проблемою для систем з великою кількістю “мозків” є ситуація, коли виробник пристрою припиняє свою діяльність або змінює умови доступу. Ваш хаб може перестати працювати, або сервіс, який ви використовуєте (наприклад, Nest), може припинити свою роботу, що може призвести до несправностей у вашій розумній оселі.
Плануйте розширення розумної оселі з розумом
Визначте основний пункт управління вашим розумним домом та дотримуйтеся його.
Це не означає, що ваша розумна оселя не може ефективно працювати з різними типами радіозв’язку та пристроями різних виробників. Іноді оптимальним рішенням є вихід за межі існуючої екосистеми. Наприклад, ви не знайдете розумних лампочок від Ecobee, але це не означає, що ви не можете використовувати розумні лампочки разом з термостатом Ecobee.
Проте, чим менше ви будете перемикатися між різними хабами та серверами, тим стабільнішою та швидшою буде робота вашого розумного дому. Якщо уникнути цього неможливо, спробуйте обрати “домінуючий” “мозок”. Намагайтеся, щоб більшість ваших пристроїв працювали через один основний хаб або голосовий помічник. Забезпечивши контроль одній платформі, ви мінімізуєте кількість перемикань між додатками під час налаштування сценаріїв, автоматизації та основних функцій управління.
Для ефективного управління вашим розумним домом, важливо чітко розуміти, як взаємодіють пристрої та які “мозки” керують цими процесами.