Хмарні технології охоплюють значно ширшу сферу, ніж більшість із нас усвідомлює. Їхній вплив помітний не лише у бізнес-середовищі, де вони витісняють традиційні локальні сервери на користь більш гнучких зовнішніх рішень. Навіть звичайні користувачі активно переміщують свої дані в віртуальні центри обробки даних, користуючись сервісами на зразок Google Photos чи Netflix. Проте, чи очікує нас чергова технологічна революція?
Мова йде про периферійні обчислення. Ця нова парадигма в ІТ-сфері має на меті наблизити віддалені центри обробки даних безпосередньо до користувачів. Вона особливо актуальна для додатків, які потребують миттєвої реакції та мінімальної затримки. Розглянемо детальніше, що це таке.
З чого все починалося: епоха серверів
Для розуміння сутності периферійних обчислень, корисно розглянути їх в історичному контексті. Почнемо з самого початку.
Раніше корпоративні ІТ-інфраструктури були статичними. Співробітники працювали у великих офісах під яскравим штучним освітленням. Тому було логічно, що їхні дані та важливі бізнес-програми знаходились поблизу. Компанії розміщували сервери у добре провітрюваних приміщеннях або орендували місце в локальних центрах обробки даних.
Згодом ситуація змінилася. Зросла популярність віддаленої роботи. Компанії почали розширюватись, відкриваючи філії в інших містах та країнах. Локальні сервери втратили свою актуальність, особливо з огляду на стрімке зростання використання Інтернету. Технологічним компаніям було складно масштабуватись, постійно закуповуючи та розгортаючи нові сервери.
Хмарні сервіси, такі як Microsoft Azure та Amazon Web Services (AWS), вирішили ці проблеми. Компанії отримали можливість орендувати серверні ресурси та масштабуватися відповідно до своїх потреб.
Однак, поточна реалізація хмарних технологій має недолік – централізація. Такі постачальники, як Amazon, Microsoft та Google, мають центри обробки даних у різних регіонах, але вони часто розташовані за сотні, а то й тисячі кілометрів від своїх клієнтів.
Наприклад, якщо ви знаходитесь в Единбурзі, Шотландія, найближчий центр обробки даних AWS знаходиться в Лондоні, що приблизно за 530 кілометрів. Якщо ж ви в Лагосі, Нігерія, то найближчий континентальний центр AWS розташований у Кейптауні, Південна Африка, майже за 3000 кілометрів.
Чим більша відстань, тим вища затримка. Варто пам’ятати, що дані передаються волоконно-оптичним кабелем зі швидкістю світла, тому на них діють закони фізики.
Тож, яке рішення? Можливо, відповідь полягає в поверненні до ідеї наближення серверів до користувачів.
Периферійні обчислення: життя на межі
Суть периферійних обчислень полягає у розміщенні програм і сховищ даних ближче до користувачів. Для великих корпорацій це може означати створення власних серверних приміщень поблизу головного офісу. Для звичайних споживачів це може бути використання пристроїв Інтернету речей (IoT), які виконують певні завдання, наприклад розпізнавання облич, локально, без передачі даних у хмару.
Такий підхід має кілька переваг. По-перше, він зменшує обсяг мережевого трафіку, який потрібно передавати. Оскільки багато компаній платять за переміщення даних між центрами обробки даних, наближення їх до джерела є економічно вигідним.
По-друге, це зменшує затримку. Значна частина часу на виконання завдання витрачається на передачу даних мережею. Наближення обчислювальних потужностей до користувача може суттєво пришвидшити роботу.
Це відкриває нові можливості для обчислень, де оперативність є ключовим фактором. Один із прикладів – “розумне місто”, де місцева влада може збирати дані про споживання комунальних послуг та дорожній рух в реальному часі та оперативно реагувати на ситуацію.
Периферійні обчислення також корисні в промисловому секторі. Вони дозволяють виробникам збирати дані про обладнання, швидко вносити коригування та зменшувати споживання енергії та знос обладнання.
Для споживачів периферійні обчислення можуть зробити хмарні ігри більш комфортними. Якщо графічні розрахунки виконуються ближче до гравця, зменшується ймовірність затримок, що може мати вирішальне значення в онлайн-іграх.
5G як каталізатор
Одночасно зі зростанням популярності периферійних обчислень відбувається розгортання мереж 5G. Хоча 5G ще знаходиться на початковому етапі розвитку, він обіцяє значно менші затримки, ніж попередні стандарти мобільного зв’язку. Це робить його важливим фактором в еволюції периферійних обчислень.
Які наслідки? У логістиці зросте акцент на аналітиці даних, оскільки вантажівки та фургони передаватимуть інформацію для аналізу в реальному часі. Також з’являться можливості для “розумного сільського господарства”, що дозволить автоматизувати великі ділянки сільськогосподарських угідь. Це не лише підвищить врожайність, а й зменшить відходи.
Щодо споживачів, наближення обчислювальних потужностей до телефонів відкриває нові можливості для захоплюючих розваг, таких як віртуальна реальність (VR), доповнена реальність (AR) та ігри.
Звичайно, до цього ще далеко. Оператори та розробники мають спочатку створити необхідну інфраструктуру. Але коли це станеться, ми можемо очікувати таких же значних змін, як і під час появи хмарних обчислень.