Брекетинг експозиції – це фотографічна методика, що полягає у створенні серії знімків (зазвичай трьох або більше) однієї й тієї ж сцени, але з різною експозицією. Як правило, один кадр робиться з “правильною” експозицією, другий – з трохи зменшеною (недоекспонований), а третій – з дещо збільшеною (переекспонований). Розглянемо, як це працює і де це може бути корисним.
Основи брекетингу експозиції
Досягнення ідеальної експозиції – завдання не з простих. Потрібно врахувати багато факторів: спосіб вимірювання сцени камерою, динамічний діапазон вашого фотоапарату і, звичайно ж, обрані налаштування. Іноді фотографи навіть навмисно переекспонують знімки, щоб отримати більше даних у RAW-файлі, не втрачаючи при цьому деталей у світлих областях.
Брекетинг експозиції – це надійний спосіб гарантувати, що ви отримаєте добре експонований кадр, особливо коли ви перебуваєте на місці зйомки і не маєте можливості перезнімати. Зробивши один знімок з недоекспонуванням на один або два ступені, а інший з переекспонуванням, ви матимете в запасі знімки навіть у випадку неточної оцінки експозиції. Тому пейзажні фотографи часто називають брекетингові знімки “страховкою”.
Зйомка з брекетингом надає ще кілька переваг: можливість створювати HDR-зображення, можливість самостійно змішувати різні ділянки зображення, та можливість замінити динамічні елементи сцени, якщо вони перемістилися між кадрами, використовуючи оригінальні дані замість інструментів редагування.
Варто зазначити, що брекетинг експозиції не є універсальною технікою. Найкраще він підходить для пейзажної та архітектурної фотографії. У випадку, якщо ви фотографуєте людей, тварин чи інші об’єкти, що постійно рухаються, брекетинг може виявитися неефективним, оскільки ви просто отримаєте декілька знімків з різними рівнями експозиції, а не послідовність кадрів однієї сцени.
Як виконувати брекетинг експозиції
Брекетинг експозиції можна робити двома способами: вручну та автоматично.
Для ручного брекетингу, підготуйте камеру для зйомки, як зазвичай. Найкращі результати досягаються при використанні штатива, але це не обов’язково. Після першого знімку, змініть компенсацію експозиції, витримку або ISO приблизно на одну сходинку і зробіть другий знімок. Потім змініть значення витримки або ISO на дві сходинки в іншому напрямку і зробіть третій знімок. Таким чином, ви отримаєте три фотографії: недоекспоновану, правильно експоновану і переекспоновану на одну сходинку.
Для автоматичного брекетингу потрібно зайти в налаштування вашої камери. Процес налаштування може відрізнятися для різних моделей, тому зверніться до інструкції. У моєму Canon 5D Mark III це називається “Налаштування експозиції/AEB”. Знайдіть у меню розділ, що стосується брекетингу, брекетингу експозиції, EB або щось подібне.
Там ви можете налаштувати компенсацію експозиції і кількість кадрів у серії. На зображенні вище, я встановив на камері три знімки: один недоекспонований, один переекспонований, і один з правильною експозицією. Залежно від моделі камери, можуть бути доступні додаткові параметри для налаштування порядку зйомки та кількості кадрів (три, п’ять, або навіть сім).
Після налаштування, при натисканні кнопки затвора, камера зробить серію знімків, автоматично змінюючи значення витримки.
Перевага ручного брекетингу полягає в тому, що ви можете налаштовувати як витримку, так і ISO (зміна діафрагми надто сильно впливає на вигляд зображення). Автоматичний брекетинг у камері змінює лише витримку, але це швидше і зручніше після налаштування. Виберіть той варіант, який найкраще підходить вашій ситуації.
Зйомка з брекетингом експозиції є ефективною технікою для гарантування якісних знімків, особливо у пейзажній фотографії. Якщо я працюю над налаштуванням камери, я зазвичай роблю кілька кадрів із брекетингом про всяк випадок.