На перший погляд, це може здатися дивним, але акули стали несподіваними фігурантами у світі кібербезпеки, виявивши неабияку пристрасть до наших підводних інтернет-кабелів. Виявляється, ми боремося не лише з кіберзлочинцями на суші, а й з їхніми гострозубими аналогами у глибинах моря.
Тож, готуйтеся до незвичайної подорожі у світ кіберхвиль, де ми розглянемо дивовижні пригоди незвичайних “підозрюваних”, які втручаються у наше онлайн-з’єднання. Це не типовий саботаж інтернет-кабелю, а глибинні махінації хактивістів з плавниками, яких ми називаємо акулами.
Якщо говорити серйозно, то, хоча ці могутні морські істоти демонструють дивну звичку перегризати підводні кабелі, вони становлять для них меншу загрозу, ніж ми самі.
Неочікуваний зв’язок між акулами та кібербезпекою
Підводний світ вражає своїми масштабами та різноманіттям життя, а акули, як головні хижаки океану, викликають і увагу, і побоювання. На жаль, їхнє прагнення до полювання призводить до неочікуваних зустрічей з волоконно-оптичними кабелями, що пронизують дно океану.
Перші переконливі докази незвичайного потягу акул до волоконно-оптичних кабелів з’явилися ще у 1985 році, коли біля Канарських островів в експериментальній лінії передачі даних були виявлені акулячі зуби. Пізніше того ж року укуси акул спричинили пошкодження чотирьох сегментів кабелю в Атлантичному океані, що змусило нас замислитися над причинами такої дивної поведінки.
Ще один відомий випадок, коли акули вплинули на цифровий зв’язок, трапився біля узбережжя Африки, де серія збоїв в роботі Інтернету викликала подив у мережевих інженерів. Ретельне розслідування виявило, що саме акули були малоймовірними винуватцями, перекусивши підводні кабелі та залишивши цілий регіон без доступу до Інтернету.
Лише після кількох таких несподіваних інцидентів мережеві інженери почали помічати дивний зв’язок між акулами, втратою підключення до Інтернету та подальшими проблемами кібербезпеки. Зростання кількості таких випадків вказує на вразливість нашої цифрової інфраструктури, де навіть найнепередбачуваніші фактори можуть серйозно скомпрометувати системи кібербезпеки та відкрити двері для кібератак і витоку даних.
Чому відключення Інтернету є загрозою для кібербезпеки?
Втрата підключення до Інтернету не тільки затьмарює наше цифрове життя, але й може створити цілий ряд несподіваних ризиків для кібербезпеки. Як тільки напад акули занурює регіон у цифрову темряву, таке раптове відключення відкриває перед кіберзлочинцями цілий світ можливостей для нанесення удару.
Підприємства та організації, які значною мірою залежать від Інтернету у своїй повсякденній діяльності, піддаються найбільшому ризику. Без стабільного з’єднання критичні системи безпеки можуть вийти з ладу, залишаючи їх вразливими до потенційних порушень безпеки. Подібно до опортуністичних хижаків, кіберзлочинці процвітають у хаосі та плутанині, викликаних такими інцидентами, використовуючи ослаблений захист для здійснення атак як на підприємства, так і на окремих осіб.
Крім того, відключення Інтернету може ускладнити спілкування та координацію між командами безпеки, зовнішніми постачальниками послуг безпеки і навіть правоохоронними органами, сповільнюючи їхню реакцію на кіберзагрози. До того ж, без доступу до Інтернету особи, чиї конфіденційні дані були скомпрометовані в результаті порушення, можуть не бути негайно проінформовані про це, що робить їх більш вразливими до шахрайства і фішингових атак.
Також, втрата доступу до Інтернету може спричинити атмосферу невизначеності та паніки серед користувачів. Не маючи можливості перевірити автентичність вебсайтів або електронних листів, люди можуть стати жертвами зловмисних схем та мимоволі надати конфіденційні дані кіберзлочинцям. Відсутність стабільного підключення до Інтернету може також створити сприятливе середовище для поширення дезінформації, що ще більше може ввести користувачів в оману.
У 2014 році вірусне відео про напад акули на підводний кабель Google змусило Google відреагувати, обгорнувши свої транстихоокеанські кабелі сталевою бронею, яка захищає від акул (згідно з The Guardian). Водночас екологи висловили стурбованість щодо того, як ця підводна інфраструктура може становити загрозу для морських мешканців – зрештою, мова йде не лише про нашу безпеку.
Якщо вам цікаво, як наше ставлення до навколишнього середовища провокує кібератаки, варто звернути увагу на зв’язок між зміною клімату та кіберзагрозами.
Чому акули проявляють інтерес до волоконно-оптичних кабелів?
На відміну від деяких фільмів про акул (так, ми дивимося на вас, “Щелепи 2”), акули не їдять кабелі, оскільки вони не входять до раціону акул. Будучи допитливими істотами, акули іноді стають жертвами власних мисливських інстинктів, коли стикаються з волоконно-оптичними кабелями. Їхні чутливі органи, такі як електрорецептори та бічні лінії, можуть сплутати електромагнітні сигнали, що випромінюються цими кабелями, із сигналами їхньої здобичі, спонукаючи їх до укусу. На жаль для нас, ці випадкові інциденти можуть призвести до перебоїв у з’єднанні з Інтернетом.
Незважаючи на їхні вражаючі мисливські навички, ці могутні морські створіння можуть стати жертвами складностей сучасних технологій, показуючи нам, що світ природи та цифровий світ іноді стикаються найнесподіванішим чином.
Чому інтернет-кабелі все ж таки прокладають під океаном?
Підводні комунікаційні кабелі пронизують дно океану з метою з’єднати світ та забезпечити безперервний глобальний зв’язок. Такий підхід до підключення забезпечує більший контроль і є більш безпечним способом передачі даних між континентами. На відміну від своїх супутникових аналогів, які схильні до затримок та перешкод сигналу, підводні кабелі забезпечують високу швидкість передачі даних і меншу затримку, що робить їх ідеальними для цієї мети.
Хоча ідея прокладання інтернет-кабелю під водою спочатку може здатися незвичною, з технічної точки зору вона цілком практична. Глибоко під морем кабелі захищені від наземних загроз, таких як конфлікти на суші, аварії на будівельних майданчиках і більшість екстремальних погодних явищ. Крім того, величезні масштаби самого океану створюють можливість для безперешкодних кабельних маршрутів та знижують ризик руйнівної людської діяльності. Закопані глибоко на дні океану або вкриті міцною бронею, ці кабелі здатні витримувати зовнішні впливи та забезпечувати стабільне підключення до Інтернету.
Однак, підхід з використанням підводних комунікаційних кабелів пов’язаний з певними труднощами, зокрема, з частими зустрічами з морськими мешканцями – ну, переважно з акулами.
Чи варто нам турбуватися про захист інтернет-інфраструктури від акул?
Оскільки перетинати бурхливі води, де кишить акулами, може бути непросто, виникає питання, чи достатньо ми робимо для захисту інтернет-інфраструктури від акул? Зважаючи на велич океану та популяцію цих вершинних хижаків, що мешкають в ньому, це завдання далеко не просте. Проте, винахідливі дослідники та технічно підковані інженери беруться за цю проблему, вивчаючи методи захисту підводних кабелів, не завдаючи шкоди морській екосистемі.
Після укріплення своїх підводних кабелів покриттям, схожим на кевлар, щоб запобігти згубним укусам акул, Google з тих пір стикається з меншою кількістю подібних інцидентів. Однак, хоча акули, які гризуть кабель, створюють гарну історію, вони не є головними винуватцями більшості несправностей кабелів.
Згідно з даними Міжнародного комітету з захисту кабелів (ICPC), більшість несправностей кабелів можна пояснити діяльністю людини, незалежно від того, чи викликані вони якорями кораблів або рибальськими траулерами, що випадково зачіпають підводні кабелі. Таким чином, крім того, що ми є найслабшою ланкою в ланцюзі кібербезпеки, ми також ставимо більшу небезпеку для кабелів, ніж природні катаклізми (такі як землетруси, шторми, підводні зсуви та сильні припливні течії) та акули разом узяті.
Отже, хоча ми повинні турбуватися про зміцнення інтернет-інфраструктури, захист від акул є лише невеликою частиною проблеми. Ми відіграємо в цьому важливішу роль, ніж велика риба з поганою репутацією, і прагнення до гармонії між рукотворними мережами та природою є ще одним із наших обов’язків.
Нам знадобляться більші кабелі
У безмежному океані кібербезпеки навіть маленька акула може наробити великого галасу. Щоб захистити наші інтернет-кабелі від цих підводних див, потрібне нестандартне мислення та кілька справді великих кабелів. Але не варто хвилюватися, хоч акули і люблять кусатися, у нас є достатньо мегабайтів, щоб тримати їх на відстані.