У минулому, вибір найшвидшого USB-з’єднання був досить простим завданням: достатньо було віддати перевагу USB 3.0 замість 2.0. Проте, сьогодні ситуація ускладнилася, і користувачам необхідно розрізняти USB 3.2 Gen 1, Gen 2 та Gen 2×2. Також важливо розуміти, що саме означають різні позначення “SuperSpeed”.
Спрощений підхід до іменування USB в минулому
Колись існували лише два основні стандарти USB: 2.0 та 3.0. Головне, що необхідно було про них знати – це те, що версія 3.0 була швидшою за 2.0. Користувач міг придбати USB-накопичувач стандарту 2.0 та підключити його до комп’ютера, який мав порти USB 3.0, і він працював би без проблем, але на швидкості стандарту 2.0. Аналогічно, підключення пристрою USB 3.0 до порту USB 2.0 також забезпечувало б роботу, але на швидкості стандарту 2.0.
Для досягнення максимальної швидкості, користувач просто обирав накопичувач USB 3.0 та підключав його до порту USB 3.0. Все було логічно та зрозуміло. Проте, з появою USB 3.1, ситуація кардинально змінилася.
USB 3.1 вніс плутанину в систему найменувань
Організація USB Implementers Forum (USB-IF) відповідає за специфікації та стандарти USB, а також за схеми найменування, які можна побачити на USB-кабелях та пристроях. З виходом стандарту USB 3.1, замість того, щоб спростити ситуацію, вони назвали новий стандарт “USB 3.1 Gen 2”. При цьому, стандарт USB 3.0 був заднім числом перейменований на “USB 3.1 Gen 1”.
Для ще більшого ускладнення, швидкості передачі даних також отримали окремі назви. USB 3.1 Gen 1, колишній USB 3.0, забезпечує швидкість передачі даних 5 Гбіт/с, що отримало назву “SuperSpeed”.
USB 3.1 Gen 2, у свою чергу, гарантує швидкість передачі 10 Гбіт/с і називається “SuperSpeed+”. Технічно це досягається за допомогою кодування 128b/132b у режимі повного дуплексу. Повний дуплекс дозволяє передавати та отримувати дані одночасно, що є ключовим фактором підвищення швидкості.
Різниця між цими двома стандартами була не надто очевидною, проте, якщо користувач пам’ятав, що Gen 2 є кращим за Gen 1, то міг орієнтуватися в ситуації. Для полегшення розрізнення швидкостей, USB-IF також впровадила логотипи, які виробники можуть використовувати тільки після проходження сертифікації, що підтверджує відповідність кабелю заявленим характеристикам.
USB 3.2: ще швидший, але більш заплутаний
У вересні минулого року USB-IF представила нові можливості швидкостей для USB-C та специфікацію USB 3.2. Стандарт USB 3.2 забезпечує швидкість 20 Гбіт/с, що вдвічі перевищує показники USB 3.1 Gen 2. Швидкість подвоюється за рахунок того, що USB-продукти зі швидкістю 20 Гбіт/с мають два канали по 10 Гбіт/с. Це можна порівняти з збільшенням кількості провідників усередині одного кабелю.
Як і в попередніх версіях, новий стандарт є сумісним зі старими пристроями, але максимальна швидкість буде доступною лише за умови використання нового обладнання. Якщо придбати жорсткий диск, що підтримує швидкість 20 Гбіт/с та підключити його до старого комп’ютера, він працюватиме, але на швидкості, яку підтримують порти USB на комп’ютері. Для використання всіх переваг нового стандарту необхідно оновити обидва пристрої, що з’єднуються.
Під час Mobile World Congress 2019, USB-IF представила новий брендинг та схеми іменування нового стандарту. Як і раніше, попередні назви були змінені заднім числом.
Отже, тепер те, що раніше було відомо як USB 3.0 зі швидкістю 5 Гбіт/с, називається USB 3.2 Gen 1. USB 3.1 Gen 2, що забезпечував 10 Гбіт/с, тепер відомий як USB 3.2 Gen 2.
Новий стандарт зі швидкістю 20 Гбіт/с отримав назву USB 3.2 Gen 2×2, що дещо вибивається із загальної схеми. Фізично це два канали по 10 Гбіт/с, тому позначення 2×2 цілком логічне, хоч і дещо заплутує користувача. Для розуміння цієї логіки потрібно розбиратися в апаратній частині.
Виробники повинні посилатися на “SuperSpeed”
USB-IF прагне уникати використання термінів “Gen” у маркуванні продуктів. Натомість, вони хочуть, щоб пристрої Gen 1 продавалися як “SuperSpeed USB”. Виробникам пропонується маркувати продукти Gen 2 як “SuperSpeed USB 10 Gbps”, а Gen 2×2 як “SuperSpeed USB 20 Gbps”. Однак це лише рекомендації, і виробники можуть як використовувати ці назви, так і продовжувати використовувати позначення Gen 2.2 або, навіть, якщо вони нехтують тестуваннями, використовувати будь-яку назву на свій розсуд.
Якщо виробники дотримуються рекомендацій, то все стає простішим. Потрібно просто знайти позначення “SuperSpeed” у назві продукту та перевірити, чи є там число. Якщо числа немає, то це найповільніший варіант USB 3.2. Якщо є 10 або 20, то це означає швидкість передачі даних 10 Гбіт/с або 20 Гбіт/с відповідно. Можливо, було б логічніше, якби USB-IF запровадила позначення “SuperSpeed USB 5 Gbps” для найповільнішого стандарту, але, принаймні, ситуація тепер є зрозумілішою.
Теоретично, логотипи USB повинні допомагати розрізняти стандарти. Як видно на зображенні вище, позначення “SS” і “10” вказують на те, що кабель є “SuperSpeed”, та підтримує швидкість 10 Гбіт/с. Однак, USB-IF досі не показала офіційний знак сертифікації “SuperSpeed USB 20”. Можливо, це буде той самий логотип, але з цифрою “20” замість “10”, але наразі це невідомо.
Якщо ви пам’ятаєте попередні проблеми з USB-C, то ця ситуація може здатися вам знайомою. Тому потрібно уважно читати характеристики, перш ніж купувати кабелі та інше обладнання, і купувати їх у надійних продавців. Раніше ми рекомендували кабелі Amazon Basics, але навіть із ними потрібно бути пильними. Наприклад, цей кабель Amazon Basics, є USB-C, але пропонує лише швидкість стандарту 2.0. А цей кабель Amazon Basics, який виглядає так само, забезпечує швидкість 10 Гбіт/с та маркується як USB 3.1 Gen 2. І це стосується не тільки USB-кабелів, а й будь-якого обладнання з роз’ємом USB-C.
На жаль, ситуація з термінологією залишається досить заплутаною. Тому, при купівлі USB-обладнання, необхідно уважно перевіряти його характеристики.