У міру того, як технології кібербезпеки еволюціонують, кіберзлочинність також невпинно вдосконалюється. Зловмисники сьогодні майстерно викрадають дані, не залишаючи жодних слідів для користувачів. Однією з таких підступних атак є атака “нульового дня”.
У цьому матеріалі ми розглянемо сутність вразливостей та експлойтів “нульового дня”, їхній механізм дії, а також методи їх виявлення та запобігання.
Що таке вразливість, експлойт та атака “нульового дня”?
Вразливість “нульового дня”: Це дефект у захисті комп’ютерного програмного забезпечення або системи, який виявляється зловмисником, але невідомий розробнику. Ця прихована слабкість безпеки не може бути миттєво виправлена, оскільки вона невідома навіть після запуску програмного забезпечення. Усунення такої вразливості може зайняти від кількох місяців до року.
Термін “нульовий день” вказує на те, що розробник програмного забезпечення не мав часу, а саме “нуль днів”, для виправлення цієї уразливості.
Експлойт “нульового дня”: Це шкідливий програмний код, що дозволяє встановлювати шкідливе програмне забезпечення або проводити фішингові атаки з метою отримання несанкціонованого доступу до системи.
Атака “нульового дня”: Кіберзловмисники використовують відомий експлойт проти комп’ютера, мережі або програмної системи, коли виникає атака “нульового дня”. Ці атаки особливо небезпечні, оскільки на момент їхнього початку відсутні будь-які відомі засоби захисту.
Але що робить атаки “нульового дня” такими небезпечними, і які мотиви стоять за ними? Читайте далі, щоб отримати відповіді!
Чому атаки “нульового дня” є небезпечними?
Атаки “нульового дня” є значною загрозою для кібербезпеки. Основною проблемою є секретність експлойта або вразливості, яка залишається невідомою для розробників.
Іноді ця слабкість у системі безпеки може залишатися прихованою протягом місяців. Фахівці з розробки програмного забезпечення не можуть вжити заходів для її усунення, доки не виявлять факт атаки. Атаки “нульового дня” настільки шкідливі, що антивірусні програми не можуть їх виявити за допомогою сканування на основі сигнатур.
Ці атаки можуть завдати значних збитків користувачам та організаціям. Багато кіберзлочинців використовують експлойти “нульового дня” для шантажу, використовуючи програми-вимагачі.
Згідно з інформацією від Check Point, під час виявлення вразливості Log4j було зафіксовано 830 000 спроб атак протягом 72 годин.
Мотиви кіберзловмисників, що використовують атаки “нульового дня”
- Викрадачі даних: Основним мотивом є отримання фінансової вигоди. Вони викрадають фінансові дані та конфіденційну інформацію, таку як банківські виписки та коди UPI.
- Хактивісти: Деякі зловмисники атакують урядові установи з політичних або соціальних мотивів. Вони можуть викрадати конфіденційні дані або пошкоджувати веб-сайти.
- Атаки, спонсоровані державою: Уряди та державні структури також використовують експлойти “нульового дня” для шпигунства, кібервійни або збору розвідданих.
- Хакер “білих капелюхів”: Вони не мають злих намірів. Їхньою метою є виявлення вразливостей “нульового дня” для інформування розробників з метою їх усунення.
- Зловмисники-вандали: Вони використовують вразливості для спричинення хаосу, пошкодження систем або порушення роботи служб з метою помсти або для задоволення власних інтересів.
- Чорні ринки: Кіберзлочинці продають вразливості та експлойти “нульового дня” тим, хто запропонує найвищу ціну, включаючи уряди, злочинні організації та корпорації.
- Злочинні мережі: Деякі злочинні організації використовують атаки “нульового дня” для здійснення незаконної діяльності, такої як торгівля наркотиками та контрабанда людей.
Це лише кілька прикладів мотивації хакерів. Важливо пам’ятати про різноманітність кіберзагроз, щоб вживати належних заходів для їх запобігання та забезпечення кращого рівня кібербезпеки.
Як відбувається атака “нульового дня”?
Кіберзловмисники націлені на державні установи, обладнання, програмне забезпечення, пристрої Інтернету речей (IoT), великі підприємства та організації, а також інші вразливі системи та критичну інфраструктуру.
Розгляньмо механізм атаки “нульового дня” крок за кроком:
Крок I:
Зловмисники шукають слабкі місця у відомих програмах, платформах або веб-сайтах. Це може бути будь-яка помилка в програмному забезпеченні, наприклад, недоліки у коді, відсутність шифрування або незахищений розділ коду, який дозволяє отримати несанкціонований доступ.
Крок II:
Зловмисник виявляє вразливість раніше за розробників програмного забезпечення. Він аналізує вразливість і створює експлойт “нульового дня”, який потім використовує для проведення атаки.
Експлойт може містити шкідливе програмне забезпечення, яке після встановлення поширюється далі. Код експлойта може працювати на рівні адміністратора та виконувати шкідливі дії, тоді як розробник не знає про існування вразливості. Зловмисник може продати цю вразливість або експлойт на чорному ринку за високу ціну.
Крок III:
Зловмисник планує атаку та розповсюджує експлойт “нульового дня”. Він може використовувати цілеспрямовану атаку на конкретну особу або масову атаку, поширюючи експлойти через фішингові електронні листи або шкідливі веб-сайти.
Крок IV:
Жертва завантажує або встановлює шкідливе програмне забезпечення через фішингові листи або переходячи на шкідливі веб-сайти. Це програмне забезпечення впливає на браузер, операційну систему, програми та апаратне забезпечення.
Крок V:
Постачальник програмного забезпечення виявляє вразливість через тестування або за допомогою сторонніх джерел. Він інформує команду розробників про виявлений дефект. Після цього фахівці виправляють вразливість та випускають оновлення. Після оновлення системи користувач більше не є вразливим до цієї загрози.
Типи системних вразливостей, які використовуються в атаках “нульового дня”
Ось деякі з вразливостей, на які націлені зловмисники:
- Недоліки операційних систем: Зловмисники можуть отримати доступ до системи, використовуючи вразливості в операційних системах, додатках або серверах.
- Веб-браузери та плагіни: Використання веб-браузерів є поширеною тактикою для отримання доступу до системи. Зловмисники також націлені на веб-плагіни, розширення браузера та інші плагіни, такі як Java та Adobe Flash.
- Вразливості апаратного забезпечення: Атаки можуть бути спрямовані на вразливості мікропрограм та чіпсетів мобільних телефонів або комп’ютерних систем. Ці дефекти важко усунути, оскільки потребують оновлення апаратного забезпечення.
- Мережеві протоколи: Зловмисники можуть використовувати вразливості в мережевих протоколах або пристроях, таких як маршрутизатори та комутатори. Це може порушити з’єднання та дозволити несанкціонований доступ.
- Комп’ютерні черв’яки: Хакер може перехопити комп’ютерні черв’яки, коли вони заражають хост. Ці атаки важко виявити, оскільки вони швидко поширюються в інтернеті.
- Шкідливе програмне забезпечення “нульового дня”: Це невідоме шкідливе програмне забезпечення, для якого немає захисту. Зловмисники можуть поширювати його через шкідливі веб-сайти, електронні листи та інші уразливі джерела.
- Інші вразливості: До них відносяться зламані алгоритми, відсутність шифрування даних, проблеми з безпекою паролів, відсутність авторизації тощо.
Як виявити атаки “нульового дня”?
Атаки “нульового дня” зазвичай важко виявити як фахівцям, так і постачальникам програмного забезпечення. Коли експлойт ідентифіковано, починається збір даних про нього.
Ось деякі методи виявлення:
- Аналіз коду: Цей аналіз вивчає машинний код файлу для виявлення підозрілої діяльності, проте виявлення шкідливого ПЗ або недоліків може бути складним у випадку складного коду.
- Аналіз поведінки: Зростання трафіку, нетиповий доступ до файлів та системні процеси можуть бути ознаками атаки.
- Системи виявлення вторгнень (IDS): IDS можуть виявляти зловмисну діяльність, вразливості та відомі експлойти.
- Техніка ізольованого програмного середовища: Ця техніка ізолює програму від решти системи, що може допомогти запобігти поширенню атак.
- Сканування вразливостей: Важлива функція сканування – визначення, пріоритезація, виправлення та зменшення вразливих місць.
- Управління виправленнями: Застосування виправлень до вразливих систем, зазвичай залежить від сканування вразливостей.
Як запобігти атакам “нульового дня”?
Запобігання атакам “нульового дня” є складним завданням, оскільки розробники не знають про наявність вразливостей. Ось кілька найкращих практик для компаній та організацій:
- Програма безпеки: Розробіть програму безпеки з урахуванням особливостей бізнесу та його ризиків, а також створіть сильну команду.
- Керовані служби безпеки: За допомогою професіоналів, що здійснюють моніторинг цілодобово, можна ефективно відстежувати потенційні загрози та захищати організації від кібератак.
- Надійний брандмауер: Брандмауер сканує вхідний трафік, виявляє загрози та блокує шкідливі веб-сайти.
- Вдосконалене управління виправленнями: Ефективне управління виправленнями дозволяє швидко усувати вразливості.
- Управління вразливостями: Визначте пріоритетність програми управління вразливостями, щоб зменшити ризики.
- Регулярне оновлення ПЗ: Регулярні оновлення програмного забезпечення знижують ймовірність атак.
- Часте тестування: Симуляції та тестування допомагають виявити потенційні вразливості.
- Навчання персоналу: Навчіть працівників розпізнавати кібератаки, соціальну інженерію та фішинг. Забезпечте їх інструментами для моніторингу загроз.
- План резервного копіювання: Завжди майте план резервного копіювання для відновлення даних у разі втрати.
Приклади атак “нульового дня”
Розглянемо кілька реальних прикладів:
#1. Stuxnet
Ця атака була виявлена у 2010 році. Stuxnet – це шкідливий комп’ютерний черв’як, націлений на системи SCADA. Він пошкодив ядерну програму Ірану. Ця атака використовувала вразливості Windows для домінування над промисловими системами.
#2. Heartbleed
Heartbleed – це вразливість, яка вплинула на бібліотеку шифрування OpenSSL. У 2014 році зловмисники використовували цей недолік для викрадення даних з веб-сайтів, які використовували уражену версію OpenSSL.
#3. Shellshock
Shellshock – це вразливість, виявлена в інтерпретаторі командного рядка Bash у 2014 році, яка дозволила кіберзловмисникам отримати несанкціонований доступ та виконувати команди.
#4. Adobe Flash Player
Хакер виявили численні вразливості Adobe Flash Player, що дозволило отримувати повний контроль над системами.
#5. Zoom
У 2020 році зловмисники виявили вразливість платформи відеоконференцій Zoom. З її допомогою можна було отримати віддалений доступ до системи користувача, який використовував старішу версію Windows.
#6. Apple iOS
iOS від Apple неодноразово ставала жертвою атак “нульового дня”. Зокрема шпигунська програма Pegasus використовувала вразливості та націлювалася на пристрої IOS.
#7. Операція “Аврора”
Ця операція була націлена на такі організації, як Google, Adobe Systems та інші. Атака використовувала вразливість в Internet Explorer для отримання доступу до Google та інших компаній.
#8. Twitter
У 2022 році Twitter постраждав від витоку даних через атаку “нульового дня”. Зловмисники отримали доступ до 5,4 мільйона облікових записів.
Що робити, якщо ви стали жертвою атаки “нульового дня”?
- Ізолюйте уражені системи.
- Зберігайте цифрові докази, такі як знімки екрана та звіти.
- Зверніться до фахівців з кібербезпеки.
- Послабте вразливість за допомогою фахівців з розробки та безпеки.
- Відновіть уражені системи та пристрої.
- Проаналізуйте атаку та розробіть програму управління безпекою.
- Повідомте про атаку зацікавлені сторони та юридичні команди.
Також важливо розглянути можливість звернення до суду у разі серйозного порушення даних.
Висновок
Атаки “нульового дня” є серйозною проблемою кібербезпеки. Їх важко виявити та запобігти. Дотримання кращих практик є необхідним для захисту від цих небезпечних кібератак.
Створення надійної команди безпеки з досвідченими дослідниками та розробниками може допомогти усунути вразливості “нульового дня”.
Далі розглянемо програмне забезпечення для забезпечення відповідності вимогам кібербезпеки.