Зберігання даних на комп’ютері – це двосічна зброя. З одного боку, ми маємо можливість тримати вдома терабайти фотографій, документів та іншої інформації. З іншого боку, ці дані можуть бути більш вразливими, ніж ми думаємо, через явище, відоме як деградація даних або “гниття бітів”.
Термін служби жорстких дисків та SSD обмежений
Уявімо, що ми помістили жорсткий диск і SSD в капсулу часу на 100 років разом з книгою. Коли капсула відкриється, книга, ймовірно, буде читабельною, але з накопичувачами може пощастити значно менше.
Проблема не лише в можливості апаратних збоїв. Накопичувачі, незалежно від типу (SSD чи механічні жорсткі диски), мають обмежену здатність зберігати інформацію, коли вони не використовуються. Це не означає, що потрібно тримати комп’ютер увімкненим постійно, щоб не втратити фотографії. Але зберігати диск з відеозаписами в шафі десятиліттями – це не найкращий варіант.
Звичайно, ми не можемо почати викарбовувати одиниці та нулі на камені. І якщо всі роздрукують свої файли на папері, то швидко вичерпаємо запаси дерев. Що ж робити, знаючи, що наші накопичувачі та дані мають обмежений термін придатності? По суті, нам потрібно робити те, що ми повинні були робити весь цей час.
Механізм зберігання даних та їх деградація
Жорсткі диски використовують магнетизм для зберігання даних (у вигляді одиниць та нулів) у кластерах. З часом ці біти можуть змінювати свою полярність, що призводить до пошкодження інформації. Для боротьби з цим, жорсткі диски використовують коди виправлення помилок (ECC), які виявляють і виправляють помилки при зчитуванні даних.
Твердотільні накопичувачі (SSD), на відміну від жорстких дисків, не мають рухомих частин. Вони використовують ізоляційний шар для утримання заряджених електронів всередині мікроскопічних транзисторів, що дозволяє розрізняти одиниці та нулі.
Це спрощене пояснення роботи двох типів накопичувачів. Тепер давайте розглянемо, як вони можуть втрачати дані через “гниття”. У випадку з жорсткими дисками, збережені біти можуть змінити свою магнітну полярність. Якщо достатня кількість бітів перевернеться без виправлення, це може призвести до деградації. Твердотільні накопичувачі втрачають дані, коли ізоляційний шар руйнується, і заряджені електрони витікають.
Швидкість появи “гниття” залежить від багатьох факторів. Жорсткі диски можуть прослужити десятиліття без змін, навіть у вимкненому стані. Твердотільні накопичувачі, за деякими даними, можуть втрачати дані протягом кількох років за тих же умов. Зберігання SSD у дуже спекотному місці може прискорити втрату даних.
В робочому стані ситуація інша. Накопичувачі зазвичай служать до тих пір, поки не виникають апаратні збої, або SSD досягають максимуму своїх циклів запису/зчитування. Вони також можуть постраждати від вірусів, пошкодження мікропрограмного забезпечення, потрапляння води або інших випадкових проблем, які не пов’язані з “гниттям бітів”.
Захист даних від Bit Rot
Що робити користувачеві, щоб уникнути “гниття бітів” та інших збоїв? Відповідь проста – робити те, що роблять усі відповідальні користувачі.
По-перше, слідкуйте за станом накопичувачів, які ви регулярно використовуєте. Для цього можна перевірити показники SMART (технологія самоконтролю, аналізу та звітності).
Також встановіть термін служби для активних жорстких дисків або SSD. Хоча колись вважалося, що SSD менш надійні, ніж жорсткі диски, зараз багато хто вважає, що вони мають приблизно однаковий термін служби.
Загальне правило – не зберігати дані на одному накопичувачі довше п’яти років. Це приблизна оцінка, і багато хто зберігає диски довше, чекаючи на їх вихід з ладу. Якщо ви так робите, обов’язково створіть надійну стратегію резервного копіювання.
Якщо ви зберігаєте дані на жорсткому диску або SSD в шафі чи сейфі, час від часу вмикайте їх. Це підтримує їх працездатність та знижує ймовірність проблем.
Жорсткі диски можна вмикати раз на рік або два, щоб запобігти заклинюванню механічних частин. Також потрібно “оновлювати” дані, копіюючи їх або використовуючи спеціальні програми, наприклад DiskFresh. SSD простіші, їх потрібно вмикати лише на кілька хвилин, приблизно два рази на рік, щоб підтримати заряд.
Альтернативою є архівні носії, наприклад M-Disc Blu-ray від Verbatim, які, за їхніми заявами, зберігають дані протягом 1000 років. (Звичайно, цю заяву важко перевірити). Вони доступні в різних варіантах: 25 ГБ, 50 ГБ та 100 ГБ на диск. Однак швидкість їх запису досить низька.
Незалежно від обраного способу архівування, завжди зберігайте кілька копій даних у різних місцях, щоб уникнути їх втрати.
Резервне копіювання даних
Резервне копіювання – це те, про що не всі люблять думати, але зараз це робити простіше, ніж будь-коли. Найкраща стратегія передбачає наявність трьох копій даних. Перша – це та, яку ви використовуєте щодня на своєму комп’ютері.
Друга копія – це локальна резервна копія на зовнішньому жорсткому диску або NAS. Windows 10 має вбудовану функцію “Історія файлів”, яка автоматично створює резервні копії. Також є багато сторонніх програм для резервного копіювання. Крім того, ви можете копіювати особисті файли та папки вручну щодня або щотижня.
Тепер у вас є дві копії, але якщо станеться пожежа, повінь або обидва диски вийдуть з ладу, ви втратите все. Тому важлива ще одна резервна копія за межами вашого дому.
Найпростіше рішення – це використання хмарного сервісу, наприклад Backblaze. Якщо вас турбує конфіденційність, багато таких сервісів дозволяють зашифрувати резервні копії, щоб постачальник не мав доступу до ваших даних. Наприклад, Backblaze дозволяє встановити власний пароль шифрування. Однак, якщо ви втратите цей пароль, ви не зможете відновити свої резервні копії.
Трьох копій ваших даних у різних місцях має бути достатньо, щоб захистити інформацію від втрати, незалежно від того, чи постраждають ваші диски від “гниття” чи інших проблем.