Віртуалізація робочого простору – це надійний та економічно вигідний спосіб керування інформаційними технологіями.
Концепція “персональних комп’ютерів” втрачає свою логіку в контексті великих організацій.
Наприклад, особисто я помічаю, що на моєму домашньому комп’ютері найбільше навантаження припадає на оперативну пам’ять (близько 70%), тоді як інші ресурси, такі як процесор і SSD, здебільшого не використовуються для моїх щоденних задач.
Це відображення ситуації, коли у мене відкрито 18 вкладок у двох браузерах, активний месенджер Slack і ще кілька десятків фонових процесів, що є типовим для будь-якого комп’ютера з Windows.
Як бачите, значна частина апаратних потужностей простоює. Для мене, як для автора, це звичайне використання ресурсів протягом більшої частини робочого дня. Виключенням є тестування програм, де навантаження набагато вище, але це лише 30-40% моєї роботи.
Особисто я мало що можу зробити, щоб уникнути неефективного використання ресурсів, хіба що перейти на хмарний ПК, як Shell. Проте, як компанія, ви маєте кілька альтернатив, замість того, щоб дозволяти потужностям простоювати на кожному робочому місці.
Що таке віртуалізація робочого столу?
Це процес, за допомогою якого один пристрій програмно розподіляється між багатьма користувачами. Ідея полягає в тому, щоб віртуально розділити потужний сервер на декілька віртуальних машин, надаючи віддалений доступ кінцевим користувачам через інтернет-з’єднання. Іншими словами, обчислювальні операції передаються на клієнтські пристрої, такі як персональні комп’ютери, планшети або навіть смартфони.
На кінцевих пристроях користувачі працюватимуть так само, як і на індивідуально виділених машинах. Відмінність полягає лише в тому, що вони не матимуть фізичного доступу до корпоративного обладнання. Замість цього, вони будуть використовувати спільні ресурси з іншими користувачами, кожен у своєму ізольованому середовищі.
Кількість “частин”, на які можна розділити серверне обладнання, залежить від його технічних характеристик та потреб клієнтів.
Окрім того, що віртуалізація є економічним способом розподілу ресурсів, вона захищає конфіденційну інформацію компанії від витоку внаслідок кібератак. Крім того, працівники можуть використовувати власні пристрої для підключення до корпоративної мережі для виконання своїх завдань. Нарешті, віртуалізація робочих столів також звільняє організацію від необхідності дорогого обслуговування та оновлення обладнання.
Цей розподіл ресурсів має кілька типів, залежно від того, як він реалізований для користувача та постачальника послуг.
Типи віртуалізації робочого столу
Існують три основні категорії:
- Інфраструктура віртуальних робочих столів (VDI)
- Служби віддаленого робочого стола (RDS)
- Робочий стіл як послуга (DaaS)
Коротко розглянемо кожну з них.
Інфраструктура віртуальних робочих столів
Це традиційний метод віртуалізації робочого столу, де обчислювальні ресурси сервера розподіляються на менші потоки за допомогою таких технологій, як гіпервізор. Це дозволяє запускати декілька віртуальних машин на одному фізичному сервері.
На основі гіпервізора існує два види віртуалізації: апаратна та програмна. Апаратна віртуалізація встановлюється безпосередньо на сервер і є ефективнішим способом керування ресурсами, забезпечуючи більшу продуктивність і безпеку. На відміну від цього, програмна віртуалізація працює поверх операційної системи та не має прямого контролю над обчислювальними ресурсами, тому вона менш продуктивна.
Основна мета полягає в ефективному спільному використанні ресурсів, таких як процесор, оперативна пам’ять, сховище тощо, та обслуговуванні багатьох віртуальних машин (ВМ) відповідно до конфігурації.
За допомогою VDI кінцеві користувачі можуть віддалено використовувати корпоративні ресурси для доступу до файлів, запуску програм та служб тощо зі своїх особистих пристроїв (так званих тонких клієнтів), які можуть не мати достатньої потужності для самостійного виконання цих завдань.
Наприклад, VMWare Fusion дає можливість віддалено працювати з Windows на комп’ютерах Mac.
VDI зазвичай пропонується у двох варіантах: постійні та непостійні віртуальні робочі столи. Постійний варіант надає віддалений робочий стіл, який залишається “персоналізованим” для користувача при кожному вході в систему. Непостійний робочий стіл не зберігає персоналізацію після виходу, і ресурси повертаються до початкового стану.
Служби віддаленого робочого столу
Служби віддаленого робочого столу (RDS) на базі Microsoft є ще більш ефективним варіантом віртуалізації робочого простору, забезпечуючи максимальну щільність користувачів на сервер.
Це досягається шляхом відмови від надання повних віртуальних машин для кожного кінцевого користувача. Замість цього, надається віддалений доступ до конкретних програм, які запускаються з корпоративного центру обробки даних або хмари. Це підходить у випадках, коли користувачі мають власні комп’ютери, але потребують доступу до ресурсомістких програм і/або даних, які є важливими. Тут декілька користувачів спільно використовують віртуальний робочий стіл, який працює на віддаленому сервері.
Можливе розгортання як в межах компанії (сервер Windows), так і в хмарі (Microsoft Azure, що технічно є DaaS).
Проте, чіткого розмежування немає, і базові протоколи Microsoft також дозволяють надання повного “особистого” віддаленого робочого столу як VDI, окрім стандартної віртуалізації на основі сеансу.
Робочий стіл як послуга
DaaS може бути як VDI, так і RDS. Різниця полягає в тому, що ви не займаєтесь віртуалізацією на локальному рівні, а оплачуєте підписку постачальнику хмарних послуг за управління віртуальним робочим столом.
Порівняно з двома іншими варіантами, це найбільш гнучкий, масштабований та економічно ефективний підхід. Зокрема, він є привабливим для стартапів з невеликою кількістю працівників. Крім того, це економічно вигідніший варіант, ніж купівля власного серверного обладнання та наймання експертів для його обслуговування.
Для початку V2 Cloud пропонує підписку VDI для малого та середнього бізнесу з 7-денним безкоштовним пробним періодом.
Як це працює?
Для створення віртуального екземпляру, який використовує ресурси сервера, застосовується гіпервізор. Ці віртуальні машини зазвичай ізольовані одна від одної та від сервера-хосту.
Взаємодія між віддаленим сервером та кінцевим користувачем забезпечується через посередника підключення. Ця утиліта виконує функцію мосту між ними, керуючи аутентифікацією користувачів, доступом тощо. На поверхневому рівні, посередник підключення відповідає за оновлення зображення екрана та передачу на сервер сигналів, таких як кліки та натискання клавіш.
Залежно від типу віртуалізації, механізм роботи може дещо відрізнятися для VDI, RDS та DaaS. Наприклад, VDI в основному покладається на апаратну віртуалізацію, яка виконується на фізичному сервері для досягнення найкращої продуктивності.
Однак RDS може використовувати різні протоколи, залежно від того, чи потрібно надати віддалений робочий стіл, чи просто розширити можливості для запуску окремих віртуальних програм. А DaaS надає максимальну гнучкість у виборі найкращої конфігурації для конкретного випадку використання.
Загальний принцип роботи цих рішень залишається майже ідентичним.
Переваги віртуалізації робочого столу
Існує безліч причин для впровадження віртуалізації робочого столу. Ось деякі з них:
✅ Економія: Це стосується всіх типів віртуалізації. Навіть для VDI створення локальної інфраструктури економічно вигідніше, ніж забезпечення кожного користувача потужними комп’ютерами. RDS є ще більш бюджетним, оскільки віддалений робочий стіл використовується спільно багатьма. DaaS ідеально підходить для стартапів, допомагаючи уникнути значних початкових витрат.
Окрім економії на апаратному забезпеченні, віртуалізація робочого столу сприяє зменшенню витрат на регулярне обслуговування обладнання та програмного забезпечення. Зменшується кількість пристроїв, які потрібно обслуговувати, і витрати на оплату праці персоналу.
✅ Безпека: Це ще один важливий фактор на користь віртуалізації робочого столу. Зі зростанням кількості кіберзагроз системним адміністраторам стає все важче забезпечити безпеку кожного пристрою в мережі підприємства.
У цьому випадку централізоване управління допомагає контролювати сервіси та вчасно застосовувати оновлення та патчі. Крім того, конфіденційні дані зберігаються на серверах компанії, а не на пристроях працівників. Таким чином, навіть у разі зламу пристрою співробітника, існування даних не буде під загрозою.
✅ Керування: Керування багатьма пристроями вимагає значних зусиль. Зокрема, процес адаптації та навчання нових працівників значно спрощується завдяки централізованим операціям. Також важливою є процедура резервного копіювання та відновлення даних у разі кібератаки. Наявність всього необхідного на корпоративних серверах є ефективним та гнучким рішенням.
✅ Доступність: Це, можливо, найбільша перевага, особливо в умовах поширення гібридного та віддаленого формату роботи. Віртуалізація робочого столу забезпечує працівникам однаковий досвід роботи з комп’ютером, незалежно від їхнього місця перебування. Вони можуть працювати як з офісу, так і з дому, але доступ до офіційних даних та потужного обладнання залишається безперебійним.
Висновок
Віртуалізація робочих столів активно застосовується по всьому світу з багатьох об’єктивних причин. Однією з основних галузей є IT, де більшість працівників потребують продуктивних пристроїв.
Крім того, кол-центри, обчислювальні лабораторії та будь-які робочі місця з великою кількістю пристроїв можуть використовувати віртуалізацію робочих столів для підвищення економічності, гнучкості та забезпечення безперебійного управління ресурсами.
Проте, сфера застосування не обмежується бізнес-середовищем. Існує програмне забезпечення для віртуалізації Windows та Mac, яке можна використовувати і для особистих цілей.