Поняття приватності досить відносне. Це стає особливо очевидним, коли мова йде про “приватний перегляд” – налаштування в браузері, що має на меті приховати історію вашої активності від інших користувачів того ж комп’ютера.
Хоча режим приватного перегляду (або “інкогніто”) може певною мірою захистити вашу діяльність, існують методи, за допомогою яких можна відстежувати ваші дії. І це стосується не лише осіб у вашій локальній мережі, але й вашого інтернет-провайдера, державних органів і навіть хакерів.
Що являє собою режим приватного перегляду?
Перш ніж заглибитися в деталі, давайте з’ясуємо, що саме мається на увазі під “приватним” або “інкогніто” режимом. Ця функція вперше з’явилася в браузері Apple Safari у 2005 році. Незабаром інші розробники браузерів, такі як Google і Mozilla, наслідували цей приклад. Згодом він став стандартною функцією для будь-якого сучасного веб-браузера.
Приватний перегляд фактично створює окрему сесію перегляду, ізольовану від основної. Будь-які веб-сайти, які ви відвідуєте, не зберігаються в історії вашого пристрою. Якщо ви авторизуєтесь на сайті в приватному режимі, файли cookie не зберігаються після закриття вікна.
Слід зазначити, що це працює в обох напрямках. Вкладки приватного перегляду не мають доступу до файлів cookie, які використовуються під час звичайного сеансу. Наприклад, якщо ви увійшли до свого акаунта у Facebook, а потім відкрили вікно інкогніто, вам доведеться увійти знову.
Це дещо ускладнює стороннім сайтам відстеження ваших дій в анонімному режимі. Це також дозволяє одночасно використовувати декілька облікових записів на різних сайтах.
Додатковою перевагою є можливість обходити так звані “м’які платні екрани” – веб-сайти, які надають доступ до обмеженої кількості сторінок перед тим, як запропонувати реєстрацію або підписку.
Обмеження режиму інкогніто
Браузери, що пропонують приватний режим, часто підкреслюють, що він не гарантує повного захисту. У кращому випадку він забезпечує лише невеликий рівень приватності для тих, хто працює у власній домашній мережі.
Режим інкогніто не перешкоджає адміністраторам корпоративних чи навчальних мереж стежити за вашою активністю. Він також не захищає вас від спостереження, якщо ви використовуєте загальнодоступну точку доступу Wi-Fi у кав’ярні чи ресторані.
Важливо розуміти, що приватний перегляд стосується виключно того, як дані про вашу активність зберігаються на вашому пристрої, а не того, як вони передаються через мережу.
Крім того, існують способи обійти приватний режим навіть на локальному рівні. Якщо ваш комп’ютер заражений шкідливим програмним забезпеченням, яке відстежує мережевий трафік і DNS-запити, режим інкогніто не допоможе. Він також не захищає від методів “ідентифікації за відбитками”, коли треті сторони (часто рекламні мережі) намагаються ідентифікувати ваш комп’ютер за унікальними характеристиками для відстеження активності в інтернеті.
Ідентифікація за відбитками – цікаве явище. Здається, що вона привертає менше уваги, ніж шкідливе програмне забезпечення, але має здатність з вражаючою точністю ідентифікувати користувачів. Під час перегляду веб-сайтів сторонні ресурси можуть збирати інформацію про ваш комп’ютер, включаючи часовий пояс, роздільну здатність екрану, тип браузера, встановлені плагіни, мову тощо.
Кожен з цих параметрів окремо може здаватися незначним, але разом вони формують напівунікальний профіль вашого пристрою. Дослідження, проведене Electronic Frontier Foundation, показує, що лише один із 286 777 браузерів має ідентичну конфігурацію (“відбиток пальця”).
EFF пропонує сервіс Panopticlick, який може продемонструвати унікальність вашого браузера. Цей ресурс показує, що конфігурація наших комп’ютерів є набагато унікальнішою, ніж ми думали, що дозволяє третім сторонам легко відстежувати нас.
Чи існує реальна конфіденційність в інтернеті?
Що насправді означає “конфіденційність” в цифровому світі і чи є вона взагалі досяжною метою – важливі питання, які варто розглянути.
Простіше кажучи, конфіденційність в інтернеті – це можливість спілкуватися та переглядати веб-сайти без спостереження з боку сторонніх осіб. Наразі існує безліч потенційних перешкод на шляху до цього.
А як щодо тих, хто керує вашою мережею, і вашого інтернет-провайдера? І не забуваймо про уряди. Також існує ціла індустрія рекламних технологій, яка використовує складні системи відстеження, включаючи метод відбитків, про який ми говорили раніше, для забезпечення точної таргетованої реклами.
Інтернет – це своєрідний паноптикум. Так, VPN-сервіси обіцяють конфіденційність, але немає універсального рішення. Справжня конфіденційність здається ілюзією. Максимум, на що можна розраховувати, це наблизитись до цього ідеалу. Для цього вам доведеться інвестувати час і кошти, а також змиритися з погіршенням швидкодії веб-перегляду.
Хочете, щоб ваш адміністратор мережі не бачив ваших дій? Вам знадобиться VPN – і переконайтеся, що він не веде журналів. А як щодо трекерів? Для них вам потрібен плагін. Для повної безпеки потрібно повністю вимкнути JavaScript. Звичайно, це порушить роботу багатьох сайтів, але також зупинить ці неприємні сценарії ідентифікації за відбитками.
Це крайні заходи, і ми не рекомендуємо їх використовувати. Однак вони наочно демонструють, що конфіденційність в інтернеті не є чимось абсолютним. Скоріше, це спектр відтінків.