8 типів етичного хакерства, про які варто знати

З часом, етичний хакінг став одним з найдієвіших методів для компаній для забезпечення захисту своїх даних. Фахівці перевіряють стійкість кібербезпеки компанії, аби виявити, чи є вона вразливою до шкідливих атак та вірусів. Але чи всі етичні хакери однакові? Ні, існує 8 типів етичного хакінгу, про які вам варто знати, від “білих капелюхів” до “жовтих”. Ви також дізнаєтеся більше про “чорних капелюхів”, “синіх” та “червоних”. Залишайтеся з нами до кінця!

8 різновидів етичного хакінгу, про які потрібно знати

Далі у статті ми розглянемо 8 видів етичного хакерства, а також “синіх капелюхів”, “червоних” та інших. Читайте далі, щоб дізнатися про це детальніше.

Які є 3 основні види хакінгу?

Найпоширеніші типи хакінгу – це дії “білих”, “чорних” та “сірих” хакерів. Хоча хакінг зазвичай асоціюється з негативом, не всі хакери займаються протизаконними діями.

Як називають законних хакерів?

Хакерів, які діють в межах закону, називають “білими капелюхами”. Компанії, організації та уряди залучають їх для протидії спробам зловмисників.

Що потрібно вивчати, щоб стати хакером?

Для того, щоб стати етичним хакером, необхідно добре володіти мовами програмування, розуміти принципи роботи операційних систем, мати знання з кодування та програмного забезпечення. Це складний шлях, але цілеспрямованість та наполегливість допоможуть досягти успіху.

Які 8 видів етичного хакінгу вам потрібно знати?

Етичний хакінг – це широкий термін, який охоплює до 8 різних напрямків. Кожен тип має свої особливості, тому важливо розуміти різницю між ними. Продовжуйте читати цю статтю, щоб дізнатися більше.

1. Тестування за методом “чорної скриньки”

Це один з найнебезпечніших видів злому, який націлений на виявлення вразливостей в системі безпеки. Простими словами, “чорний капелюх” – це злочинець, який намагається зламати комп’ютерні мережі з недобросовісних мотивів. Часто це включає в себе зараження систем вірусами, знищення файлів, викрадення паролів та блокування пристроїв. Їх також називають “крекерами” і вони мотивовані виключно корисними цілями. “Чорні хакери” створюють глобальну загрозу для всіх країн, оскільки вони не залишають після себе жодних слідів.

  • У цьому типі етичного хакінгу, хакер не має жодної інформації про систему або веб-сайт.
  • Він проводить перевірку програмного забезпечення ззовні, перш ніж розпочати повномасштабну атаку на дані.
  • Зловмисник намагається отримати паролі, номери кредитних карт або іншу банківську інформацію, яку можна використати у власних цілях.
  • На них не поширюються обмеження етичного хакінгу, і вони можуть здійснювати деструктивні атаки будь-яким способом.

Фото Джона Нунана на Unsplash

2. Тестування за методом “білої скриньки”

“Білий капелюх” – це той, хто потрібен кожному уряду та організації для протидії “чорним капелюхам”. Вони допомагають захистити конфіденційну інформацію, документи та інші дані від потрапляння до чужих рук. Крім того, вони допомагають виявляти слабкі місця в системах безпеки, виправляючи їх і тим самим створюючи додаткові рівні захисту.

  • На відміну від “чорних” хакерів, “білі” хакери знають майже все про систему та її вразливості ще до початку спроб злому.
  • Зазвичай це роблять розробники та спеціалісти з безпеки, щоб перевірити стійкість системи до атак.
  • На відміну від “чорних капелюхів”, “білі” хакери обмежені законодавством та встановленими правилами.
  • Вони дотримуються політики компанії, щоб забезпечити захист системи від несанкціонованого доступу.
  • Типовими прикладами тестування за методом “білої скриньки” є аналіз потоку даних, перевірка дизайну та коду.

Фото автора Andri на Pexels

3. Тестування за методом “сірої скриньки”

“Сірі капелюхи” займають проміжну позицію між “білими” та “чорними”. Як і “білі”, вони виявляють вразливості в системі. Але, на відміну від “білих”, “сірий капелюх” працює без відома власника та має лише часткові знання про систему. Тому компанії зазвичай не наймають “сірих” хакерів на платній основі.

  • Хоча “сірі” хакери зазвичай не мають злих намірів, їхні методи роботи все ж є порушенням закону.
  • “Сірі” хакери надають компаніям цінну інформацію про безпеку, перш ніж “чорний капелюх” завдасть шкоди.
  • Іноді вони використовують свої навички як в добрих, так і в поганих цілях.
  • Вони можуть створювати віруси для встановлення на пристрої інших людей.
  • Приклади включають тести безпеки, зручності використання та продуктивності.

4. Злам веб-додатків

Цей тип суттєво відрізняється від інших типів етичного хакінгу. Він полягає у використанні вразливостей у веб-додатках. Оскільки вони зазвичай написані на JavaScript, HTML і CSS, є можливість виконувати певні дії анонімно. Іншими словами, злом веб-додатків робить хакера непомітним.

5. “Сині капелюхи”

Багато великих компаній наймають “синіх капелюхів” для тестування нового програмного забезпечення перед його випуском. Вони так само, як і “білі капелюхи”, намагаються знайти вразливості в системах безпеки. Таким чином, “синій капелюх” проводить проникнення, не завдаючи шкоди. Однак, вони не користуються великим попитом.

Фото Міки Баумейстер на Unsplash

6. “Зелені капелюхи”

“Зелений капелюх” – це новачок у світі хакінгу. Через недостатній досвід вони не мають необхідних навичок та знань, щоб стати “білими” хакерами. Проте вони мають базове розуміння внутрішніх процесів у хакінгу. Крім того, “зелені капелюхи” – це завзяті учні, схильні до експериментів. Це іноді може завдати навмисної шкоди.

7. “Червоні капелюхи”

“Червоні капелюхи” схожі на “білі”, оскільки вони прагнуть захистити світ і бізнес від загроз безпеці. Однак, їхній підхід є більш радикальним, і вони іноді можуть вдаватися до незаконних методів для досягнення своїх цілей. Наприклад, “червоний капелюх” може запускати DDoS-атаки проти “чорних”. Поверніться до початку статті, щоб прочитати про “синіх капелюхів”.

8. “Жовті капелюхи”

Різні типи етичного хакінгу мають різні мотиви та цілі. “Жовтий капелюх” в основному зосереджується на платформах соціальних мереж, таких як Instagram, Facebook, Twitter, тощо. Їхні наміри часто є зловмисними та можуть включати злом паролів і незаконне викрадення облікових записів користувачів. Це дозволяє їм помститися комусь, а також отримати важливу внутрішню та конфіденційну інформацію про організацію.

***

Етичний хакінг – це більше, ніж здається на перший погляд, і він є невід’ємною частиною кібербезпеки. Кожна організація, стартап та уряд потребують фахівців, які регулярно тестують їхню систему безпеки та шукають вразливості, що можуть становити серйозну небезпеку. Тепер, коли ви знаєте про різні типи етичного хакінгу, ви можете визначити, який з них найбільше відповідає вашим потребам.