Як автоматично підключити мережеві спільні файли на Linux

Налаштування доступу до мережевих ресурсів у Linux може нагадувати ручне монтування жорсткого диска – це вимагає введення IP-адрес, налаштування облікових записів і тому подібне. Значно зручніше мати можливість автоматично підключати мережеві папки при вході в систему. Аналогічно автоматичному запуску жорстких дисків, автопідключення мережевих ресурсів можна реалізувати за допомогою файлу fstab. У цій інструкції ми розглянемо, як автоматизувати монтування мережевих ресурсів NFS, Samba/CIFS та SSHFS.

Створення резервної копії файлу Fstab

Редагування файлу fstab – це відповідальна операція, яка може призвести до серйозних проблем із системою, якщо щось піде не так. Тому перед початком роботи необхідно створити резервну копію цього файлу. Відкрийте термінал і виконайте наступні кроки:

Крок 1: Створіть каталог для зберігання резервної копії на вашому комп’ютері. За можливості завантажте цю резервну копію в хмарне сховище (наприклад, Dropbox або Google Drive) для додаткової безпеки.

mkdir ~/system-backups

Крок 2: Отримайте права суперкористувача за допомогою команди sudo -s, а потім перейдіть до каталогу /etc/.

cd /etc/

Крок 3: Створіть копію файлу fstab та збережіть її у створеному каталозі.

cp fstab /home/ім'я_користувача/system-backups

Крок 4: Перейменуйте файл резервної копії, додавши розширення .bak.

mv fstab fstab.bak

Відновлення з резервної копії

У разі виникнення проблем із файлом fstab, ви можете відновити його з резервної копії.

Крок 1: Отримайте права суперкористувача за допомогою команди sudo -s.

Крок 2: Перейдіть до каталогу /etc/ та видаліть пошкоджений файл fstab.

cd /etc/
rm fstab

Крок 3: Скопіюйте файл резервної копії назад у каталог /etc/.

cp /home/ім'я_користувача/system-backups/fstab /etc/

Крок 4: Перейменуйте файл, щоб повернути йому оригінальну назву.

mv fstab.bak fstab

Автоматичне монтування NFS

Монтування мережевих ресурсів NFS може бути складним, особливо для новачків. Для тих, хто не знайомий з NFS, це може здаватися складним процесом. Тому зручно мати можливість автоматичного підключення спільних ресурсів відразу після входу в систему. Для цього потрібно додати відповідний рядок у файл fstab.

Спочатку визначте назву спільного ресурсу, який ви хочете підключити. Наприклад:

showmount -e 192.168.1.150

Потім створіть каталог, куди буде монтуватися ресурс NFS в Linux.

mkdir ~/Network-Files

Відкрийте файл fstab за допомогою текстового редактора nano.

sudo -s
nano /etc/fstab

Додайте рядок для монтування. Ось приклад такого рядка:

# Дані з мого NFS-сервера
servername:/data /home/ім'я_користувача/Network-Files nfs rsize=8192,wsize=8192,timeo=14,_netdev 0 0

Примітка: Замініть “data” на назву вашого спільного ресурсу NFS.
Збережіть зміни у файлі /etc/fstab, натиснувши CTRL + O, і перезавантажте комп’ютер. Після входу в систему ваш ресурс NFS буде автоматично підключений.

Автоматичне монтування SAMBA

Samba – це корисний інструмент для надання мережевого доступу до файлів на різних операційних системах, включаючи Windows, macOS та Linux. Однак ручне підключення до ресурсів SMB може бути проблемою. Файлові менеджери в Linux часто не завжди коректно знаходять мережеві ресурси, іноді навіть ігноруючи IP-адреси.

Тому автоматичне монтування ресурсів Samba при вході в систему є дуже зручним рішенням.

Для початку потрібно встановити утиліти CIFS, які забезпечують коректну роботу автоматичного монтування ресурсів Samba.

Ubuntu

sudo apt install cifs-utils

Debian

sudo apt-get install cifs-utils

Arch Linux

sudo pacman -S cifs-utils

Fedora

sudo dnf install cifs-utils

OpenSUSE

sudo zypper install cifs-utils

Інші дистрибутиви Linux

CIFS є важливим компонентом Samba, тому більшість дистрибутивів Linux мають ці утиліти. Знайдіть пакет “cifs utils” або аналогічний у своєму менеджері пакетів та встановіть його.

Примітка: Перед підключенням ресурсу SMB потрібно створити каталог, куди він буде монтуватися.

sudo mkdir /mnt/samba

Після встановлення утиліт налаштуйте монтування:

sudo -s
nano /etc/fstab

Додайте рядок для монтування. Ось як це може виглядати:

# Спільний ресурс Samba з мого сервера
//SERVER/share /mnt/samba cifs username=користувач,password=пароль 0 0

Примітка: Замініть “share” на назву спільного ресурсу, а “SERVER” на ім’я сервера або його IP-адресу. Замініть “username=user” на своє ім’я користувача Samba, а “password=пароль” на відповідний пароль.

Збережіть зміни у файлі fstab (CTRL + O) та перезавантажтеся. Після наступного завантаження спільна папка Samba буде автоматично підключена.

Автоматичне монтування SSHFS

SSHFS – це корисний інструмент для тих, хто працює з серверами. Він дозволяє легко отримати доступ до будь-якої файлової системи через SSH. Однак ручне монтування SSHFS може бути незручним. Тому багато користувачів налаштовують автоматичне монтування SSHFS під час запуску системи.

Спочатку потрібно встановити пакет SSHFS.

Ubuntu

sudo apt install sshfs

Debian

sudo apt-get install sshfs

Arch Linux

sudo pacman -S sshfs

Fedora

sudo dnf install sshfs

OpenSUSE

sudo zypper install sshfs

Інші дистрибутиви Linux

SSHFS є досить поширеним, тому більшість користувачів Linux не матимуть проблем з його встановленням. Відкрийте свій менеджер пакетів, знайдіть “sshfs” та встановіть його.

Примітка: Автоматичне монтування файлових систем SSH виконується за допомогою системи systemd init. Якщо у вашій операційній системі не використовується systemd, цей метод не підійде.

Спочатку створіть каталог для монтування SSHFS:

mkdir ~/Remote-Machine

Отримайте права суперкористувача та відкрийте файл fstab. Потім додайте рядок для монтування. Замініть “користувач” та “хост” на ваше ім’я користувача та IP-адресу/ім’я віддаленого хоста.

# Монтування файлової системи SSH з мого сервера
[email protected]:/remote/folder /home/ім'я_користувача/Remote-Machine fuse.sshfs noauto,x-systemd.automount,_netdev,users,idmap=user,IdentityFile=/home/ім'я_користувача/.ssh/id_rsa,allow_other,reconnect 0 0

Збережіть зміни у файлі fstab (CTRL + O) та перезавантажтеся. Після наступного входу в систему спільна папка SSHFS буде автоматично підключена.

Висновок

Мережеві спільні файли – це зручний спосіб обміну файлами. Однак доступ до них іноді може бути досить виснажливим процесом. Автоматичне монтування цих ресурсів у Linux дозволяє користувачам уникнути ручного підключення кожен раз, що значно спрощує роботу.