Структура мережі, яку також називають топологією, визначає спосіб взаємозв’язку пристроїв у межах мережі. Хоча термін “макет” може викликати асоціації з фізичним розташуванням, топологія насправді стосується ієрархії та способу, яким пристрої з’єднані між собою.
Ця ієрархія може бути фізичною для дротових з’єднань або віртуальною для бездротових. Звичайні користувачі Wi-Fi зазвичай не впливають на топологію мережі, оскільки вона автоматично налаштовується.
Топологія мережі визначає, як пристрої взаємодіють між собою та з центральним вузлом, створюючи мережу. У деяких конфігураціях усі пристрої під’єднуються до центрального концентратора, який керує трафіком. В інших, кожен пристрій з’єднаний з двома іншими пристроями.
Види топологій мережі
Хоча існує п’ять основних типів топологій, на практиці мережі часто є гібридом кількох. Ось основні з них:
Топологія “шина”
Уявіть собі автобусний маршрут із зупинками. Подібно до цього, у топології “шина” дані передаються по одному каналу, до якого підключені всі пристрої. Коли дані досягають потрібного вузла, вони виконують обмін інформацією.
Топологія “шина” застосовується у невеликих дротових мережах. Надмірна кількість пристроїв не тільки ускладнює управління, але й знижує швидкість.
Кільцева топологія
У кільцевій топології кожен пристрій підключений до двох інших. Подумайте про дітей, що сидять біля багаття, тримаючись за руки. Кожен з них з’єднаний із двома іншими. Так само пристрої у кільцевій топології безпосередньо з’єднані з двома сусідніми.
Недолік цієї топології полягає в тому, що вихід з ладу одного пристрою може призвести до відмови всієї мережі. Зв’язок можливий лише за умови активних з’єднань між усіма пристроями.
Топологія “зірка”
У топології “зірка” кожен пристрій підключений до центрального концентратора. Можна уявити це як перегляд телевізора вдома, де кожен телевізор має окремий зв’язок з джерелом сигналу, або як сонячну систему, де планети (пристрої) обертаються навколо сонця (концентратора).
Цей вид топології поширений вдома, де комп’ютери, телефони та планшети підключені до маршрутизатора, або в кафе з Wi-Fi. Переваги очевидні: легкість налаштування, можливість додавання багатьох пристроїв, а також простота додавання та видалення пристроїв без порушення мережі.
Однак, у бездротових мережах, чим далі пристрій від центрального концентратора, тим слабкіший сигнал. Подібно до того, як планети, що далі від сонця, отримують менше тепла.
Деревоподібна топологія
Топологія “дерево” – це комбінація топологій “шина” та “зірка”. Інтернет є гарним прикладом. Уявіть місто з п’ятьма будинками, кожен зі своєю мережею Wi-Fi, де пристрої підключені до маршрутизатора у вигляді “зірки”.
Потім ці маршрутизатори під’єднуються до інтернет-провайдера за допомогою шинної топології, де кожен маршрутизатор займає певну позицію. Це спрощений приклад. Підключення до Інтернету насправді набагато складніше.
Деревоподібна топологія має ієрархічні рівні доступу для підключених пристроїв і є дорогою в налаштуванні. Вона підходить для великих компаній, які потребують контролю доступу до мережі у будівлі або в різних географічних локаціях.
Сітчаста топологія
У сітчастій топології кожен пристрій з’єднаний з кожним іншим. Це робить її надзвичайно надійною та швидкою, оскільки дані можуть переміщатися безпосередньо між пристроями, не проходячи довгий шлях.
Сітчасті мережі є дорожчими у налаштуванні та потребують спеціального обладнання. Проте, вони швидші, легше масштабуються та ідеальні для бездротових мереж.
Хто визначає топологію мережі?
Для звичайних користувачів з широкосмуговим доступом, топологія визначається обладнанням, яке надає провайдер. Користувачі мають обмежені можливості її зміни, якщо не мають відповідних знань. Хоча можна змінити топологію своєї мережі, це не так просто, як змінити назву Wi-Fi або перезавантажити маршрутизатор.
Для локальних мереж, таких як в університетах чи офісах, адміністратор мережі обирає топологію, яка відповідає потребам користувачів. Це включає розробку топології та налаштування відповідного обладнання. Потрібно врахувати багато факторів, оскільки покупка неправильного обладнання може призвести до значних витрат часу та грошей. Неправильний тип топології може спричинити додаткові витрати на її заміну.