У 1990-х роках чимало комп’ютерів, що були сумісні з IBM PC, мали на своїх корпусах циліндричні замки, розташовані поруч із кнопками Turbo та Reset. Яку функцію вони виконували і навіщо їх там встановлювали? Давайте розберемося!
Епоха до паролів
На початку 1980-х років комп’ютери, сумісні з IBM PC, були переважно однозадачними машинами для одного користувача, що працювали під управлінням MS-DOS, яка не мала вбудованої системи захисту паролем. Будь-хто, хто опинявся перед вашим комп’ютером, міг його завантажити і отримати доступ до всіх ваших файлів.
Подібно до сьогодення, комп’ютери часто використовували для запуску серверних програм або виконання складних завдань, які могли зайняти тривалий час. Якщо вам потрібно було відійти від комп’ютера, ви, звичайно, не бажали, щоб хтось підійшов і натиснув клавішу, що перерве процес, чи не так? Сьогодні ви б просто заблокували комп’ютер паролем, але в той час це було неможливо.
Саме тут і знадобився замок клавіатури (або “замок”, як його називала IBM).
Блокування клавіатури на звичайному ПК 386-го класу початку 90-х.
Приблизно з 1984 року до середини-кінця 90-х багато модульних комп’ютерних корпусів мали невеликий циліндровий штифтовий замок на передній панелі. Зазвичай він знаходився поряд із кнопками Turbo і Reset.
Коли їх задіювали (і якщо їх правильно підключали – розробники ПК інколи нехтували цим кроком), ці замки унеможливлювали використання клавіатури. Ви могли вводити що завгодно, але комп’ютер не реагував.
У деяких системах цей ключовий перемикач також запобігав завантаженню ПК, коли він був заблокований, що призводило до появи повідомлення про помилку “302-Системний блок. Клавіатура заблокована“.
Звідки взялося блокування клавіатури
Попередників блокування клавіатури можна відстежити до серверів та мейнфреймів IBM, які з’явилися раніше за ПК компанії. Фізичний замок був заходом безпеки, що запобігав несанкціонованому використанню.
У випадку з ПК, сумісними з IBM, блокування клавіатури вперше з’явилося на персональному комп’ютері IBM AT, який був дорогою машиною на базі 286, випущеною у 1984 році. Спочатку IBM позиціонувала цю машину вартістю від 4000 до 6700 доларів США (що сьогодні еквівалентно приблизно 10 000-16 800 доларам США) для професіоналів малого бізнесу, але її нові функції невдовзі стали де-факто стандартом для комп’ютерів, сумісних з ПК.
Після того, як IBM розмістила циліндричний замок на передній панелі ПК AT, виробники клонів почали наслідувати цей приклад, впроваджуючи власні замки клавіатури на машинах, сумісних з AT. Вони додавали блокування як для того, щоб забезпечити функції, що відповідали IBM, так і для підтримання сумісності з її системами. Сумісність була ключовим фактором продажу клонів ПК у той час.
У випадку з IBM PC AT замок на передній частині корпусу не лише вимикав клавіатуру та переривав процес завантаження, але й переміщував внутрішній металевий фланець. Це запобігало відкриттю металевого корпусу комп’ютера.
У багатьох наступних клонах IBM PC лише машини вищого класу копіювали функцію блокування корпусу. На більшості інших ПК блокування просто вимикало клавіатуру.
Занепад блокування клавіатури
Незважаючи на те, що наявність замка на корпусі ПК здавалася цікавою ідеєю, мало хто насправді ним користувався. Оскільки ринок клонів ПК все більше перетворювався на складний товарний бізнес зі все меншою маржею, виробники ПК почали відмовлятися від деяких функцій. Вони особливо зосередилися на застарілих функціях, які мало хто використовував, таких як блокування клавіатури та кнопка Turbo.
У середині 90-х років блокування клавіатури вийшли з моди. Паролі стали з’являтися в сучасних багатокористувацьких багатозадачних операційних системах, таких як Windows NT, Novell NetWare, Linux і (до певної міри) Windows 95. Останні в основному використовували паролі для збереження особистих налаштувань, а не для забезпечення безпеки.
Навіщо потрібен дорогий апаратний замок, якщо є програмне забезпечення?
Клавіатурний замок пізньої епохи на звичайному корпусі ПК, приблизно 1996 рік.
Паролі BIOS також стали стандартною функцією для клонів ПК в середині 90-х років. Тепер з’явився програмний спосіб запобігти завантаженню комп’ютера.
Зі зростанням доступності паролів операційної системи та паролів BIOS, блокування клавіатури перестало бути таким корисним. Зрештою, він зник приблизно в середині-кінці 90-х років. Останній клон ПК із замком клавіатури, який нам трапився, датований 1996 роком.
Загубили ключ? Як обійти старовинне блокування клавіатури
Якщо у вас є заблокований старий комп’ютер, сумісний з IBM PC, і ви загубили ключ, є кілька обхідних шляхів. По-перше, ви, звичайно, ніколи не повинні намагатися обійти блокування комп’ютера без дозволу власника. Скоріше за все, це незаконно. Тому робіть це лише на старовинній машині, що є у вашому розпорядженні, або якщо у вас є дозвіл на розблокування.
Якщо це просто замок клавіатури, який не блокує фізично корпус, ви можете розібрати комп’ютер і знайти два дроти, що йдуть від перемикача клавіатури до материнської плати. Обережно від’єднайте роз’єм проводів блокування клавіш від материнської плати (можна залишити їх не підключеними).
Після цього ви зможете користуватися ПК.
Роз’єм блокування клавіш на материнській платі 386.
Якщо він блокує як клавіатуру, так і корпус, тоді це інша історія. Можливо, вам знадобиться консультація слюсаря. Спроби зламати його за допомогою інструментів можуть пошкодити корпус.
Крім того, ви можете спробувати знайти запасний ключ для вашої машини. Перевірте eBay та пошукайте в інтернеті. Постачальник комп’ютерних запчастин Directron все ще продає комплекти запасних ключів для комп’ютерних корпусів. Проте слід пам’ятати, що для різних корпусів використовувалися замки різного діаметру, тому немає гарантії, що конкретний ключ підійде до вашої системи.
Можливо, доведеться трохи поекспериментувати. Бажаємо успіху!