Основні висновки
- Монофонічний звук позбавляє відчуття просторового розташування джерела і є оптимальним для запису вокалу та бас-гітари одним мікрофоном.
- Стереозвук відтворює більш природне звучання, оскільки звукова інформація надходить з різною інтенсивністю на лівий і правий канали. Він чудово підходить для запису оверхед-мікрофонів на барабанах та кімнатних мікрофонів.
- Зведення звуку спочатку в моно дозволяє ефективніше балансувати звукові елементи, виявляти проблеми зі звучанням, забезпечує якісне моно-відтворення та, як результат, краще загальне зведення.
Зрозуміти базові відмінності між моно та стерео звуком нескладно. Однак правильний вибір формату каналу для конкретних звукових ситуацій може суттєво вплинути на процес зведення та продакшену. Розглянемо основні характеристики цих форматів та їхні типові сфери застосування, щоб допомогти вам розібратися, коли і чому використовувати кожен з них.
У чому різниця між моно і стерео аудіо?
Монофонічний звук, або моно, являє собою одноканальний аудіосигнал, який сприймається так, ніби виходить з центральної точки. Це пояснюється тим, що моно звук передає ідентичний сигнал на лівий та правий канали, створюючи ілюзію звуку, що виходить з простору між двома точками.
Іншими словами, ваші вуха не розрізняють відмінностей між лівим та правим каналами, що усуває відчуття напрямку джерела звуку.
Стереофонічний звук, або стерео, навпаки, використовує два канали, де звукова інформація подається на лівий та правий канали з різною інтенсивністю. Це дозволяє вухам сприймати джерела звуку з різних точок в стереополі, створюючи просторовий ефект (зліва направо).
Такий підхід відображає більш природний спосіб сприйняття звукової інформації, адже наші вуха природно розрізняють звуки, що надходять з різних боків.
Що таке Dual Mono?
Автор зображення: Soundtrap/Unsplash
Існує ще один формат каналу, який використовується для треків та налаштувань плагінів, що називається подвійним моно.
Подвійні монофонічні доріжки або налаштування використовують два незалежні моноканали, які, як правило, містять один і той же джерело звуку. Наприклад, це може бути запис однієї і тієї ж вокальної партії на двох моноканалах, розведених вліво та вправо на стереопанорамі.
Це відрізняється від двоканального стереоформату, де канали є взаємозалежними та завжди містять однакову звукову інформацію, але з різними рівнями.
Щоб зрозуміти різницю, слід зазначити, що стерео плагіни на стереодоріжці застосовують обробку до обох каналів однаково. Натомість, плагіни в режимі подвійного моно опрацьовують кожен канал окремо, оскільки вони обробляють їх незалежно.
Моно проти стереозапису
Автор зображення: Анна Поу/Pexels
При записі живих інструментів, таких як вокал, зазвичай використовується моноканал з одним мікрофоном. Інструменти, такі як скрипки, бас-гітари, труби, контрабаси та багато інших, краще записувати монофонічно, використовуючи один мікрофон.
Загалом, монофонічний запис є найкращим вибором, якщо джерело звуку не має природного та бажаного стереопоширення. Інструменти, які виграють від стереозапису (з одним мікрофоном зліва, а іншим справа), включають оверхеди барабанів, певні синтезатори та кімнатні мікрофони.
Деякі інструменти, такі як акустичні гітари, можна записувати як в моно, так і в стерео, залежно від бажаного звукового ефекту. Моно-запис гітари дозволяє точно позиціонувати її в стереополі (за допомогою панорамування), тоді як стереозапис може краще заповнити акустичний простір міксу. Часто гітари записують на двох монодоріжках з жорстким панорамуванням вліво та вправо, щоб створити відчуття широти.
Коли використовувати стерео доріжки під час зведення
Автор зображення: Ділан Маклеод/Unsplash
Крім інструментів, що вже згадувалися, є ряд інших ситуацій, де використання стерео може додати життя та широти вашому міксу.
Часто має сенс використовувати додаткові канали реверберації та затримки як стереодоріжки. Це допомагає створити відчуття простору для окремих інструментів або для всього міксу. Варто також пам’ятати, що моно-реверберація/затримка (з панорамуванням) може бути більш ефективною в деяких випадках, тому експерименти завжди вітаються.
Як і у багатьох аспектах створення музики, важливо не перестаратися з реверберацією та затримкою. Надмірне їх використання може ускладнити досягнення бажаного звучання та створення моно-сумісного міксу.
Коли використовувати моно доріжки під час зведення
Автор зображення: Yomex Owo/Unsplash
На початку навчання зведенню музики легко звикнути до налаштування більшості віртуальних інструментів як стереодоріжок.
Надмірна кількість стереодоріжок може призвести до втрати чіткості міксу, оскільки надто багато джерел звуку одночасно використовують стереополе. Це збільшує ймовірність проблем з балансом рівнів, маскування частот (коли інструменти конкурують за одне й те ж частотне поле) та інших проблем зі звуком. Якщо ви хочете дізнатися більше про вирішення проблем маскування частот, варто вивчити, як використовувати еквалайзери.
Використання монодоріжок, де це можливо, дозволяє зменшити простір, який вони займають, що може бути дуже корисним у великих проектах. Крім того, низькочастотні інструменти (приблизно 50 Гц і нижче) краще розміщувати по центру для запобігання проблем з чіткістю та фазою.
Ви можете подумати, що велика кількість монодоріжок робить мікс тьмяним і вузьким, але насправді все навпаки. Поєднання монодоріжок з правильним і точним панорамуванням створить більш чіткий і широкий мікс.
Автор зображення: Олексій Рубан/Unsplash
Ще одна поширена помилка – це зведення і прослуховування міксу виключно в стерео. Це часто призводить до того, що ви, здавалося б, досягаєте гарного балансу та якості звуку в стерео версії треку, але це може мати два недоліки:
- Ви можете не помітити певні проблеми зі звуком, наприклад, коли певні інструменти чи елементи конфліктують через стереорозподіл.
- Ваш трек може звучати значно гірше при відтворенні на монофонічних звукових системах.
Зведення в моно (коли всі ваші треки відтворюються по центру) є одним з найкращих методів створення музики. Він дає змогу краще зрозуміти, як взаємодіють усі звукові елементи. Завдання збалансувати кожен інструмент в одній точці стимулює ваші навички зведення.
Якщо ви зможете досягти гарного звучання треку в моно, всі прийоми з балансуванням, еквалізацією та компресією, які ви використовували, обов’язково призведуть до високоякісного стереотреку після додавання панорамування та інших стереоефектів.
Ще одна важлива причина перевіряти звучання треку в моно – це те, що багато пристроїв, таких як телефони, ноутбуки та менші акустичні системи, відтворюють звук у моно форматі.
Таким чином, ви можете переконатися, що ваш трек є моно-сумісним та готовим до відтворення на різних типах звукових систем. Це допоможе вам заощадити час та зусилля на наступних етапах обробки треку.
Використовуйте як моно, так і стерео для якісного зведення
Монодоріжки мають стати вашим основним інструментом, тоді як подвійні моно налаштування слід використовувати для особливих випадків обробки двох незалежних каналів. Стерео варто застосовувати тільки для інструментів і ефектів, які мають бажаний стерео розподіл. Зводьте весь трек спочатку в моно для досягнення кращої чіткості перед використанням панорамування та стереоефектів. Дотримуючись цих рекомендацій, ви досягнете моно-сумісності і високої якості міксу.