Як налаштувати BIND як DNS-сервер приватної мережі на Ubuntu 22.04

Як налаштувати BIND як DNS-сервер приватної мережі на Ubuntu 22.04

Вступ

У сучасному світі, де мережі стають все більш складними, надійний DNS-сервер є ключовим компонентом для забезпечення безперебійної роботи. BIND (Berkeley Internet Name Domain) – це один з найпопулярніших і надійних DNS-серверів, який широко використовується для керування доменними іменами та адресами в мережі.

Цей посібник надасть покрокові інструкції щодо налаштування BIND як DNS-сервера для приватної мережі на Ubuntu 22.04. Ви навчитеся:

* Встановити та налаштувати BIND-сервер.
* Створити зони DNS та визначити записи A, AAAA, MX та інші.
* Додати домен до зони DNS.
* Налаштувати рекурсивний запит DNS.
* Перевірити працездатність налаштованого DNS-сервера.

Налаштування BIND на Ubuntu 22.04

1. Встановлення BIND

Спочатку слід встановити BIND-сервер. Відкрийте термінал і виконайте наступну команду:


sudo apt update
sudo apt install bind9

2. Налаштування файлів конфігурації

Після встановлення BIND слід налаштувати його конфігураційні файли. Основні файли конфігурації BIND знаходяться у каталозі /etc/bind/.

* named.conf: Цей файл містить загальну конфігурацію BIND-сервера.
* named.conf.options: Визначає опції BIND-сервера, такі як типи запитів DNS, зони DNS та інші параметри.
* named.conf.local: Цей файл використовується для визначення локальних зон DNS.

3. Створення зони DNS

Використовуючи named.conf.local, ми можемо створити зону DNS для нашої приватної мережі:


// Зона для локального домену example.local
zone "example.local" IN {
type master;
file "/etc/bind/zones/example.local.zone";
allow-transfer { 127.0.0.1; }; // Дозволити передачу зони тільки з локального хосту
};

4. Створення файлу зони

Створіть файл /etc/bind/zones/example.local.zone з наступним вмістом:


$ORIGIN example.local.
$TTL 3600

@ IN SOA ns1.example.local. hostmaster.example.local. (
2023092700 ; Serial
1800 ; Refresh
900 ; Retry
604800 ; Expire
86400 ; Minimum TTL
);

@ IN NS ns1.example.local.
ns1 IN A 192.168.1.100

www IN A 192.168.1.101

5. Додавання домену до зони DNS

Щоб додати новий домен до зони DNS, слід внести відповідні записи в файл зони. Наприклад, щоб додати домен www.example.local з IP-адресою 192.168.1.101, додайте наступний рядок до файлу /etc/bind/zones/example.local.zone:


www IN A 192.168.1.101

6. Налаштування рекурсивного запиту DNS

Щоб BIND-сервер міг обробляти рекурсивні запити DNS, слід налаштувати параметри forwarders у файлі named.conf.options. Додайте наступні рядки:


options {
...
forwarders {
1.1.1.1;
8.8.8.8;
};
};

7. Перезапуск BIND-сервера

Після внесення змін до конфігураційних файлів BIND, слід перезапустити BIND-сервер:


sudo systemctl restart bind9

8. Перевірка працездатності DNS-сервера

Щоб перевірити працездатність налаштованого DNS-сервера, можна використовувати команду dig:


dig www.example.local @192.168.1.100

Висновок

Налаштування BIND як DNS-сервера для приватної мережі може здаватися складним завданням, але за допомогою цього посібника ви зможете встановити та налаштувати BIND-сервер за кілька кроків.

Важливо пам’ятати, що для забезпечення безпеки вашої мережі, слід використовувати надійні паролі для облікових записів BIND і обмежити доступ до BIND-сервера лише довірених користувачів.

Часті питання (FAQ)

1. Що таке DNS-сервер?
DNS-сервер – це сервер, який перетворює імена доменів (наприклад, google.com) на IP-адреси (наприклад, 172.217.20.142).
2. Що таке BIND?
BIND (Berkeley Internet Name Domain) – це безкоштовне програмне забезпечення для DNS-сервера, яке широко використовується для керування доменними іменами та адресами в мережі.
3. Які типи записів DNS існують?
Існує багато типів записів DNS, але найпоширеніші – це:
* A: Визначає IPv4-адресу для домену.
* AAAA: Визначає IPv6-адресу для домену.
* MX: Визначає поштовий сервер для домену.
* CNAME: Визначає псевдонім для іншого домену.
4. Як налаштувати зону DNS?
Щоб налаштувати зону DNS, слід створити файл зони та визначити в ньому записи DNS.
5. Як налаштувати рекурсивний запит DNS?
Рекурсивний запит DNS – це тип запиту, який дозволяє DNS-серверу відшукати IP-адресу для домену навіть якщо вона не знаходиться в його власній зоні. Налаштувати рекурсивний запит DNS можна в конфігураційних файлах BIND.
6. Як перевірити працездатність DNS-сервера?
Перевірити працездатність DNS-сервера можна за допомогою команди dig.
7. Чи безпечно використовувати BIND?
BIND – це безпечне програмне забезпечення, але важливо використовувати надійні паролі та обмежити доступ до BIND-сервера.
8. Де можна знайти більше інформації про BIND?
Офіційний сайт BIND: https://www.isc.org/bind/
9. Чи можна використовувати BIND як DNS-сервер для публічного домену?
Так, BIND можна використовувати як DNS-сервер для публічного домену, але для цього потрібно буде налаштувати BIND як майстер-сервер та встановити DNS-зону для вашого домену.
10. Як отримати допомогу з налаштування BIND?
Ви можете знайти багато корисної інформації та FAQ на офіційному сайті BIND, а також на сайтах з технічної документації.

Теги: DNS, BIND, Ubuntu, DNS-сервер, приватна мережа, конфігурація, налаштування, зона DNS, запити DNS, безпека, рекурсивний запит, файл зони, dig, FAQ, посібник.