Посібник з впровадження залежностей у NestJS

NestJS – це потужний фреймворк для розробки бекенд-додатків на Node.js, який використовує принцип інверсії залежностей (IoC) і впровадження залежностей (DI). Ці концепції дозволяють створювати модульні, легко тестувані та масштабовані додатки.

Впровадження залежностей – це механізм, який дозволяє програмам отримувати залежності від інших об’єктів без необхідності їх прямої ініціалізації. Це робить код більш читабельним, модульним і більш легким для тестування.

Цей посібник допоможе вам зрозуміти, як працює впровадження залежностей в NestJS та як його використовувати для створення високоякісних додатків.

Що таке впровадження залежностей?

Впровадження залежностей (DI) – це техніка, яка відокремлює об’єкти один від одного, дозволяючи їм взаємодіяти через абстрактні інтерфейси або абстрактні класи, а не через конкретні реалізації. Цей підхід робить код більш гнучким, оскільки дозволяє замінювати одну реалізацію іншою без внесення змін до коду, що використовує цю реалізацію.

Як працює впровадження залежностей у NestJS?

NestJS використовує для впровадження залежностей декоратор @Injectable(). Цей декоратор позначає клас як залежність, яку можна вводити в інші класи.

Основні кроки для впровадження залежностей у NestJS:

1. Створення провайдера:* Залежності, такі як сервіси, репозиторії та інші компоненти, що надають функціональність, оформлюються як *провайдери.
* Створення класу: Визначте клас, який буде відповідати за надання потрібної функціональності.
* Визначення методу: Створіть методи, що надають потрібний функціонал.
* Додавання декоратора: Додайте декоратор @Injectable() до класу, щоб позначити його як провайдер.

2. Введення залежності: У конструктор класу, який потребує залежності, вводьте провайдер через параметр типу.

3. Реєстрація провайдера: Зареєструйте провайдер у модулі, використовуючи модуль providers.

Приклад:

typescript // файл: my-service.service.ts import { Injectable } from '@nestjs/common';


@Injectable()

export class MyService {

  getData(): string {

    return 'Data from MyService';

  }

}
// файл: my-component.component.ts

import { Component } from '@nestjs/common';

import { MyService } from './my-service.service';
@Component()

export class MyComponent {

  constructor(private readonly myService: MyService) {}
  getSomeData(): string {

    return this.myService.getData();

  }

}
// файл: app.module.ts

import { Module } from '@nestjs/common';

import { MyComponent } from './my-component.component';

import { MyService } from './my-service.service';

@Module({ imports: [], controllers: [], providers: [MyService, MyComponent], }) export class AppModule {}

Переваги використання впровадження залежностей у NestJS:

* Модульність: Зменшує тісну зв’язність між компонентами і робить код більш модульним.
* Тестування: Полегшує тестування, оскільки можна імітувати залежності за допомогою моків.
* Гнучкість: Дозволяє замінювати реалізації залежностей без внесення змін до коду, що використовує їх.
* Залежності: NestJS контролює життєвий цикл залежностей, забезпечуючи їх правильне створення та знищення.

Типи провайдерів:

* Сервіси: Зазвичай це класи, які надають специфічну функціональність.
* Репозиторії: Класи, що відповідають за взаємодію з базами даних.
* Файли конфігурації: Класи, що надають доступ до налаштувань.
* Файли шаблонів: Класи, що містять шаблонні дані для рендерингу.

Навіщо використовувати впровадження залежностей?

* Покращена читабельність коду: DI робить код більш зрозумілим, оскільки зменшує кількість взаємозалежностей між класами.
* Зменшення кількості помилок: DI зменшує ймовірність виникнення помилок, пов’язаних з некоректним створенням об’єктів.
* Зручність для тестування: DI спрощує тестування, оскільки дозволяє легко замінити реалізації залежностей моками.
* Збільшення гнучкості: DI робить код більш гнучким, оскільки дозволяє замінювати залежності без внесення змін до коду.

Приклади використання впровадження залежностей:

* Взаємодія з базами даних: Ви можете використовувати DI для створення
репозиторіїв, які взаємодіють з базами даних, і вводити ці репозиторії в інші
класи, щоб отримати доступ до функціоналу.
* Виконання задач: Ви можете використовувати DI для створення сервісів, які
виконують певні завдання, наприклад, відправку електронних листів
або надсилання повідомлень.
* Логування: Ви можете використовувати DI для впровадження логерів у різні
класи, щоб відстежувати події, що відбуваються в додатку.

Додаткові ресурси:

* Офіційна документація NestJS про провайдери
* Офіційна документація NestJS про впровадження залежностей
* Документація TypeScript про класи

Висновок

Впровадження залежностей – це потужний інструмент, який робить код більш модульним, легким для тестування та масштабованим. NestJS забезпечує зручну інфраструктуру для впровадження залежностей, що спрощує розробку сервісів, репозиторіїв та інших компонентів.

Використання DI дозволяє створювати додатки, які легше підтримувати, масштабувати та тестувати. Застосовуйте цей підхід для створення високоякісних додатків у NestJS, які відповідають сучасним вимогам розробки.

FAQs

1. Що таке провайдер? Провайдер – це клас, який
знаходиться у модулі та відповідає за надання певних послуг
або функціональності.

2. Як зареєструвати провайдер? Щоб зареєструвати провайдер, додайте його
до масиву providers у модулі.

3. Чому потрібен декоратор @Injectable()? Декоратор @Injectable()
позначає клас як провайдер, який може бути введений в інші класи.

4. Як вводити залежність в інший клас? Введіть залежність
в конструктор класу через параметр типу.

5. Що таке scope провайдера? Scope провайдера визначає життєвий
цикл провайдера та керує його створенням та знищенням.

6. Які типи провайдерів існують? Існують різні типи провайдерів,
включаючи сервіси, репозиторії, файли конфігурації та шаблони.

7. Чи можна використовувати DI без декоратора @Injectable()? Ні.
Декоратор @Injectable() необхідний для позначення класу як провайдера.

8. Чи можна вводити залежні одні від інших? Так,
ви можете вводити залежні один від одного.

9. Як працює система DI в NestJS? NestJS використовує рефлексію
для аналізу коду та введення залежностей.

10. Які переваги використання DI в NestJS? DI робить код
більш модульним, легким для тестування та масштабування.